НОНСЕНС — ЕТИМОЛОГІЯ

но́нсенс «безглуздя, нісенітниця»

запозичення з англійської мови;
англ. nonsense «дурниця, нісенітниця, безглуздя» утворене за зразком фр. nonsens «тс.» з іменника sense «сенс, смисл, значення», що походить від лат. sēnsus «тс.», і заперечного префікса non- «не-», що зводиться до лат. nōn «не» з ст. noenum «тс.», яке виникло з *n’oinom «ні один, жоден», утвореного із заперечної частки ne «не», спорідненої з псл. ne, укр. не, і числівника oinom (› лат. ūnum) «один», спорідненого з прус. гот. ains «тс.», псл. inъ, укр. [и́ний] «інший», оди́н;
р. бр. но́нсенс, п. ч. слц. вл. nonsens, болг. нонса́нс, схв. нòнсенс, нонсанс, слн. nónsens;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
nonsense «дурниця, нісенітниця, безглуздя» англійська
но́нсенс білоруська
нонса́нс болгарська
nonsens верхньолужицька
ains «тс.» готська
sēnsus «тс.» латинська
non- «не-» латинська
nōn «не» латинська
noenum «тс.» латинська
*n'oinom «ні один, жоден» латинська
ne «не» латинська
ūnum «один» латинська
nonsens польська
ne праслов’янська
inъ праслов’янська
ains «тс.» прусська
но́нсенс російська
нòнсенс сербохорватська
нонсанс сербохорватська
nonsens словацька
nónsens словенська
не українська
и́ний «інший» українська
оди́н українська
nonsens «тс.» французька
sense «сенс, смисл, значення» французька
nonsens чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України