НОМІНАЛ — ЕТИМОЛОГІЯ
номіна́льний «який виражається грошовою вартістю; який тільки має яку-небудь назву, але не виконує своїх функцій»
запозичення із західноєвропейських мов;
фр. нім. англ. nominal «номінальний» походять від лат. nōminālis «який стосується імені; іменний», утвореного від nōmen (род. в. nōminis) «ім’я, назва», спорідненого з дінд. nā́ma, гр. ὄνομα, гот. namō, псл. *jьmę «тс.», укр. ім’я́;
р. номина́льный, бр. наміна́льны, п. вл. nominalny, ч. nominální, слц. nominálny, болг. м. номина́лен, схв. нȍминāлан, слн. nominálen;
Фонетичні та словотвірні варіанти
номіна́л
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nominal «номінальний» | англійська |
| наміна́льны | білоруська |
| номина́лен | болгарська |
| nominalny | верхньолужицька |
| namō | готська |
| ὄνομα | грецька |
| nā́ma | давньоіндійська |
| nōminālis «який стосується імені; іменний» | латинська |
| nōminis «ім’я, назва» | латинська |
| nōmen | латинська |
| номина́лен | македонська |
| nominal «номінальний» | німецька |
| nominalny | польська |
| *jьmę «тс.» | праслов’янська |
| номина́льный | російська |
| нȍминāлан | сербохорватська |
| nominálny | словацька |
| nominálen | словенська |
| ім'я́ | українська |
| nominal «номінальний» | французька |
| nominální | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України