НОМЕНКЛАТУРА — ЕТИМОЛОГІЯ
номенклату́ра «сукупність назв, термінів у певній галузі знання; працівники, затверджені вищими органами на якісь посади»
запозичення з латинської мови;
лат. nōmenclātūra «перелік, список» утворене, очевидно, на основі словосполучення nōmen calāre «оголошувати ім’я»;
лат. nōmen «ім’я, назва» споріднене з дінд. nā́ma, гр. ὄνομα, вірм. anun, гот. namō, псл. *jьmę «тс.», укр. ім’я́;
лат. calo, -āre «викрикувати, оповіщати, скликати» споріднене з дінд. kalakalaḥ «безладні крики, шум», гр. καλέω«називаю, закликаю, скликаю», двн. hellan «звучати», лит. kalbà «мова», псл. *kolkolъ «дзвін», укр. [колокі́л] «тс.»;
р. болг. м. схв. номенклату́ра, бр. наменклату́ра, п. ч. вл. nomenklatura, слц. слн. nomenklatúra;
Фонетичні та словотвірні варіанти
номенкла́тор
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| наменклату́ра | білоруська |
| номенклату́ра | болгарська |
| nomenklatura | верхньолужицька |
| anun | вірменська |
| namō | готська |
| ὄνομα | грецька |
| καλέω «називаю, закликаю, скликаю» | грецька |
| hellan «звучати» | давньоверхньонімецька |
| nā́ma | давньоіндійська |
| kalakalaḥ «безладні крики, шум» | давньоіндійська |
| nōmenclātūra «перелік, список» | латинська |
| calāre «оголошувати ім’я» | латинська |
| nōmen «ім’я, назва» | латинська |
| calo, -āre | латинська |
| kalbà «мова» | литовська |
| номенклату́ра | македонська |
| nomenklatura | польська |
| *jьmę «тс.» | праслов’янська |
| *kolkolъ «дзвін» | праслов’янська |
| номенклату́ра | російська |
| номенклату́ра | сербохорватська |
| nomenklatúra | словацька |
| nomenklatúra | словенська |
| ім'я | українська |
| колокі́л «тс.» | українська |
| nomenklatura | чеська |
| -āre «викрикувати, оповіщати, скликати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України