НОЖИЦЯМ — ЕТИМОЛОГІЯ

ніж «знаряддя, інструмент для різання»

псл. nožь «ніж», пов’язане чергуванням голосних з nizati «низати, проколювати», nьziti (пор. р. вонзи́ть «устромити»);
зіставляється також (Трубачев ВСЯ ІІ 33) з псл. nogъtь «ніготь», лит. nagà «копито», нвн. Nagel «ніготь; цвях»;
р. бр. болг. м. нож, др. ножь, п. nóż, ч. nůž, слц. nôž, вл. nóž, нл. nož, полаб. nüz, схв. но̑ж, слн. nòž, стсл. ножь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ниж «чересло»
ні́жна́ «ніж та інструмент на зразок шила в шкіряних піхвах, що чіпляються гуцулом до пояса Г; піхви, піхви для шаблі Ж»
ножа́р
ножа́рство «ремесло ножаря»
но́жен «піхви»
ноженя́ «ножик»
но́жиці
но́жі «шатківниця»
ножі́вка
ножівни́к «піхви; ножар»
но́жні «ножиці для різання заліза»
но́жо «тс.»
ножови́ще
ножо́вка «ножівка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
нож білоруська
нож болгарська
nóž верхньолужицька
ножь давньоруська
nagà «копито» литовська
нож македонська
nož нижньолужицька
Nagel «ніготь; цвях» нововерхньонімецька
nüz полабська
nóż польська
nožь «ніж» праслов’янська
nizati «низати, проколювати» праслов’янська
nьziti (пор. р. вонзи́ть «устромити») праслов’янська
nogъtь «ніготь» праслов’янська
вонзи́ть російська
нож російська
нôж сербохорватська
nôž словацька
nòž словенська
ножь старослов’янська
nůž чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України