НОГОТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

ні́готь

псл. nogъtь/nokъtь «ніготь, кіготь», пов’язане з noga «нога»;
споріднене з лит. nagùtis «ніготь, кіготь», прус. nagutis «ніготь (на пальцях руки)», двн. nagal «ніготь», гот. ganagljan «прибивати цвяхами», дісл. nagl «ніготь», дірл. ingen «ніготь, кіготь», кімр. ewin, брет. iwin, лат. unguis, гр. ὄνυξ «тс.»;
іє. *onogh-/ongh-/n̥gh- «ніготь, кіготь»;
р. но́готь, бр. но́гаць, др. ногъть «ніготь; кіготь», ноготь «тс.», п. nogieć «ніготь», ст. nokieć, ч. nehet, ст. nohet, слц. necht, вл. nochć, нл. nokś, полаб. nüd’ėt «тс.», болг. но́кът «тс.; кіготь», м. нокот, схв. нȍкат «тс.», слн. nóht «ніготь», стсл. ногъть «ніготь; кіготь»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гни́хість «тс.»
за́нігтиця «нігтьовий нарив»
зано́гтиця «задирка»
нігти́стий
ні́хоть «ніготь»
но́геть
но́готь
но́хать
но́хоть
ньо́гот
ньо́готь
ньо́хоть
піднігтьови́й
Етимологічні відповідники

Слово Мова
но́гаць білоруська
но́кът «тс.; кіготь» болгарська
iwin бретонська
nochć верхньолужицька
ganagljan «прибивати цвяхами» готська
ὄνυξ «тс.» грецька
nagal «ніготь» давньоверхньонімецька
ingen «ніготь, кіготь» давньоірландська
nagl «ніготь» давньоісландська
ногъть «ніготь; кіготь» давньоруська
ноготь «тс.» давньоруська
*onogh-/ongh-/n̥gh- «ніготь, кіготь» індоєвропейська
ewin кімрська
unguis латинська
nagùtis «ніготь, кіготь» литовська
нокот македонська
nokś нижньолужицька
nüd'ėt «тс.» полабська
nogieć «ніготь» польська
nokieć польська
nogъtь/nokъtь «ніготь, кіготь» праслов’янська
noga «нога» праслов’янська
nagutis «ніготь (на пальцях руки)» прусська
но́готь російська
нȍкат «тс.» сербохорватська
necht словацька
nóht «ніготь» словенська
ногъть «ніготь; кіготь» старослов’янська
nehet чеська
nohet чеська

но́гтик «йорж, Acerina cernua (vulgaris)» (іхт.)

результат перенесення назви [но́гтик] «нігтик», зменш. від ст. ноготь «ніготь»;
назва зумовлена, очевидно, колючістю йоржа;
р. [но́гтик] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
но́гтик «тс.» російська
но́гтик «нігтик» українська
ноготь «ніготь» українська

но́гтик «змієголовник молдавський, Dracocephalum moldavicum L.» (бот.)

результат перенесення назви [но́гтик] «нігтик», зменш. від ст. ноготь «ніготь»;
назва зумовлена тим, що одна з пелюсток двогубого віночка цієї рослини нагадує ніготь;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
но́гтик «нігтик» українська
ноготь «ніготь» українська

ла́поть «личак»

псл. lapъtь «взуття, плетене з лика і под.», пов’язане з lapbtb «клапоть, ганчірка»;
найближчий відповідник – лит. lopùtė «взуття, сплетене з грубих ниток, мотузок»;
семантичний зв’язок між ла́поть «взуття» і лапоть «ганчірка» пояснюється по-різному: припускається, що lapъtь спочатку означало «онуча», а вже потім «вид взуття» (Karłowicz SWO 352);
підкреслюється, що личак був взуттям дуже недовговічним, швидко рвався (Machek ESJČ 320);
не виключено також, що в слові збереглася найдавніша семантика кореня, пов’язаного з обдиранням кори: взуття могло бути названо за матеріалом, з якого воно зроблене (лико, кора);
висловлювалася думка і про зв’язок з ла́па, як у р. нога́но́готь (Фасмер II 459; Trautmann 149);
р. ла́поть, бр. ла́паць, др. лапотьникъ «взутий у лапті», п. [łapeć] «личак», ч. laptě, láptě «личаки», болг. лапчи́ни, лапчу́ни «селянські шерстяні шкарпетки», схв. [lapčina] «старовинне взуття»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

лапо́тник «той, що носить личаки; селянин»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ла́паць білоруська
лапчи́ни болгарська
лапчу́ни «селянські шерстяні шкарпетки» болгарська
лапотьникъ «взутий у лапті» давньоруська
lopùtė «взуття, сплетене з грубих ниток, мотузок» литовська
łapeć «личак» польська
lapъtь «взуття, плетене з лика і под.» праслов’янська
lapъtь «вид взуття» праслов’янська
нога́ російська
но́готь російська
ла́поть російська
lapčina «старовинне взуття» сербохорватська
ла́поть «взуття» українська
ла́поть «ганчірка» українська
ла́па українська
laptě «личаки» чеська
láptě «личаки» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України