НОГАЙЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ
нога́йці «народність тюркської мовної групи, що живе на Кавказі»
запозичення з тюркських мов;
крим.-тат. ноҕаі «ногайці (в Криму і на Кавказі)», кирг. каз. ноҕаі «татарин, що живе в Росії, казанський татарин» (Радлов ІІІ 693) походять від монг. noqai «собака» (також ім’я одного хана);
пор. калм. noγā, noγä «ногаєць»;
р. болг. нога́ец, бр. нага́ец, п. nohajec (з укр.), nogajec, ч. Nogajci «ногайці», слц. Nogajec, Nogaj;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нога́єць
нога́йка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| нага́ец | білоруська |
| нога́ец | болгарська |
| ноҕаі «татарин, що живе в Росії, казанський татарин» | казахська |
| noγā | калмицька |
| noγä «ногаєць» | калмицька |
| ноҕаі «татарин, що живе в Росії, казанський татарин» | киргизька |
| ноҕаі «ногайці (в Криму і на Кавказі)» | кримсько-татарська |
| noqai «собака» (також ім’я одного хана) | монгольська |
| nohajec (з укр.), nogajec | польська |
| nogajec | польська |
| нога́ец | російська |
| Nogajec | словацька |
| Nogaj | словацька |
| Nogajci «ногайці» | чеська |
нага́йка «плетений батіг»
похідне утворення від етноніма нога́єць, нога́йський;
первісне значення «ногайський батіг»;
р. бр. нага́йка, п. nahaj, nahajka (з укр.), ч. слц. nahajka (з укр.), схв. нàгājка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нага́й
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| нага́йка | білоруська |
| nahaj (з укр.) | польська |
| nahajka (з укр.) | польська |
| нага́йка | російська |
| нàгājка | сербохорватська |
| nahajka (з укр.) | словацька |
| нога́єць | українська |
| нога́йський | українська |
| nahajka (з укр.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України