НОВИЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ
нови́ця «послушниця»
запозичення з латинської мови;
лат. novīcius «новий; нещодавно прибулий, новачок» утворене від novus «новий», спорідненого з псл. novъ, укр. нови́й;
р. [нови́ца] «тс.», п. nowicjusz «послушник», ст. nowic, ч. слц. novic «тс.», novicka «послушниця», схв. нòвица «молода монахиня (яка щойно вступила до монастиря)», слн. novíc «послушник»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| novīcius «новий; нещодавно прибулий, новачок» | латинська |
| novus «новий» | латинська |
| nowicjusz «послушник» | польська |
| nowic | польська |
| novъ | праслов’янська |
| нови́ца «тс.» | російська |
| нòвица «молода монахиня (яка щойно вступила до монастиря)» | сербохорватська |
| novic «тс.»«послушниця» | словацька |
| novicka «тс.»«послушниця» | словацька |
| novíc «послушник» | словенська |
| нови́й | українська |
| novic «тс.»«послушниця» | чеська |
| novicka «тс.»«послушниця» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України