НИЩ — ЕТИМОЛОГІЯ

ни́щий

ряд дослідників (Zubatý KZ 31, 58; LF 30, 84; Endzelin ZfSlPh 13, 78; Младенов 358) реконструює псл. *nīski̯o-, що менш вірогідно;
споріднене з дінд. níṣṭyaḥ «чужий, нетутешній», niḥ «назовні»;
псл. *nīstj-;
р. ни́щий «бідний; старець, жебрак», бр. [ні́шчы] «старець, жебрак», др. нищь (нищии) «бідний», п. niszczotny «тс.», нл. ст. nišćota «скупість», болг. нищ «бідний», схв. ни̏шт, стсл. ништь «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зани́щ «злидні, надзвичайна бідність»
нищета́ «бідність»
нищі́ти «розорятися»
нищота́ «тс.»
нищу́к «старець, жебрак»
нищу́н «тс.»
нищу́нство «старцювання, жебрацтво»
обнища́ти «збідніти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ні́шчы «старець, жебрак» білоруська
нищ «бідний» болгарська
níṣṭyaḥ «чужий, нетутешній» давньоіндійська
niḥ «назовні» давньоіндійська
нищь «бідний» (нищии) давньоруська
нищии давньоруська
nišćota «скупість» нижньолужицька
niszczotny «тс.» польська
*nīski̯o- праслов’янська
*nīstj- праслов’янська
ни́щий «бідний; старець, жебрак» російська
ни̏шт сербохорватська
ништь «тс.» старослов’янська

ни́щити

очевидно, похідне утворення від колишнього нищо «ніщо» (пор. [ничо́го] «нічого» Ж);
первісно означало «перетворювати в ніщо»;
пор. р. ничто́жить «нищити», ч. ničit «нищити, руйнувати; псувати», слц. ničit’ «тс.», вл. ničić «нищити, руйнувати», нл. nicyś «тс.», м. ништи «нищити», схв. ни̏штити, слн. níčiti «тс.»;
помилковим було пов’язання (Brückner 364; Львов Лексика ПВЛ 250–251) п. niszczyć з ни́щий;
бр. ні́шчыць «нищити», п. niszczyć «тс.; руйнувати» (з укр. ?);
Фонетичні та словотвірні варіанти

вини́щувач
незнище́нний
нищи́льник «літак-винищувач»
нищи́тель
нищівни́й
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ні́шчыць «нищити» білоруська
ničić «нищити, руйнувати» верхньолужицька
ништи «нищити» македонська
nicyś «тс.» нижньолужицька
niszczyć польська
niszczyć «тс.; руйнувати»укр. ?) польська
ничто́жить «нищити» російська
ни̏штити сербохорватська
ničit' «тс.» словацька
níčiti «тс.» словенська
нищо «ніщо» (пор. [ничо́го] «нічого» Ж) українська
ničit «нищити, руйнувати; псувати» чеська

ни́ти́ «пристрій у ткацькому верстаті, за допомогою якого піднімаються нитки основи»

псл. *nitъ (мн. *nity), *nitjenici, *nitjenъky, пов’язані з nitь, укр. ни́тка;
споріднені з лит. nýtis «реміза (у ткацькому верстаті)», лтс. nīts «частина ткацького верстата»;
р. [ни́ты] «пристрій у ткацькому верстаті, за допомогою якого піднімаються нитки основи», [нит, ни́та, ни́тченки, ни́тяницы, ни́ченицы, ни́ченки], бр. ніт, п. [nit, nica, nicenica], nicienica, nicielnica, [niczelnica, nicionka], слц. nitel’nicа, болг. ни́щи, ни́щелки, схв. нȕти, [nićаnice], слн. [niti], ničálnice «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

начийниця «тс.»
начільниці
ни́тяльниці «основа (тканини)»
ни́чалниця «нитяна петля в ткацькому верстаті для підняття ниток основи»
ни́чаниці
ничелни́ці
ни́че́льниці «тс.; основа (тканини) Ж»
ни́чени́ці «тс.»
ничи́йниці
ничи́йниці
ни́чилниці «пристрій у ткацькому верстаті»
ни́чильниці
ни́чиниці
ни́чільниці «круглі дрючки з рівцями по обох кінцях, на яких є петлі (нитки)» (у ткацькому верстаті)
ніт «начиння у ткацькому верстаті»
ні́чилниці «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ніт білоруська
ни́щи болгарська
ни́щелки болгарська
nīts «частина ткацького верстата» латиська
nýtis «реміза (у ткацькому верстаті)» литовська
nit польська
nica польська
nicenica польська
nicienica польська
nicielnica польська
niczelnica польська
nicionka польська
*nitъ (мн. *nity) праслов’янська
*nitjenici праслов’янська
*nitjenъky праслов’янська
*nity праслов’янська
ни́ты «пристрій у ткацькому верстаті, за допомогою якого піднімаються нитки основи» російська
нит російська
ни́та російська
ни́тченки російська
ни́тяницы російська
ни́ченицы російська
ни́ченки російська
нȕти сербохорватська
nićаnice сербохорватська
nitel'nicа словацька
niti «тс.» словенська
ničálnice «тс.» словенська
ни́тка українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України