НИРНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ниря́ти

псл. *nyr-, *nur-, *nьr-, *ner-, *nor- «опускати», пов’язане з nora «нора»;
споріднене з лит. nérti «пірнати; опускати», nãras «водолаз; гагара», лтс. nirt «пірнати», можливо, також дінд. náraka- «підземний світ, пекло», гр.νέρτος «яструб» (‹ «нирок»);
р. ныря́ть «пірнати; [опускатися, ховатися швидко в яму, підвал; іти зігнувшись або повзти під чимось низьким]», бр. ныра́ць «пірнати», др. ныряти «занурюватися», нырити «тс.», нирати «ниряти, пірнати, плавати», понрѣти «зануритися; опуститися; залити, покрити», понерети «тс.», п. nurzać «занурювати», ч. nořit, ст. nřieti «тс.», слц. norit’ «опускати, занурювати», вл. nurić «занурювати», nórić, нл. nuriś «тс.», болг. ни́рна «ниряти, пірнати», ну́рам се, м. нурка(се), норка(се), схв. нòрити «тс.», пòнирати «іти в землю (про воду); зникати; просочуватися», пòнор «місце, де річка йде під землю», слн. [pondréti] «занурювати, опускати», стсл. ныргати «опускатися, занурюватися», нырѣти, нырати, нирати «тс.», изнрѣти «виринути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

знера́ти «виринути, виринати»
зне́рти
не́рти «ниряти»
ни́ре́ць «той, хто ниряє, займається нирянням; водолаз»
ни́рка «водолаз Ж, пройда, проноза Л»
нирну́ти
нирце́м
ни́рці «нирцем»
нирчака́ «сторч, униз головою»
прони́ра
прони́рливий
прони́рство
прони́ря «пронира»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ныра́ць «пірнати» білоруська
ни́рна «ниряти, пірнати» болгарська
ну́рам болгарська
nurić «занурювати» верхньолужицька
nórić «занурювати» верхньолужицька
νέρτος «яструб» (‹ «нирок») грецька
náraka- «підземний світ, пекло» давньоіндійська
ныряти «занурюватися» давньоруська
нырити «тс.» давньоруська
нирати «ниряти, пірнати, плавати» давньоруська
понрѣти «зануритися; опуститися; залити, покрити» давньоруська
понерети «тс.» давньоруська
nirt «пірнати» латиська
nérti «пірнати; опускати» литовська
nãras «водолаз; гагара» литовська
нурка(се) македонська
nuriś «тс.» нижньолужицька
nurzać «занурювати» польська
*nyr- праслов’янська
*nur- праслов’янська
*nьr- праслов’янська
*ner- праслов’янська
*nor- «опускати» праслов’янська
nora «нора» праслов’янська
ныря́ть «пірнати; [опускатися, ховатися швидко в яму, підвал; іти зігнувшись або повзти під чимось низьким]» російська
нòрити «тс.» сербохорватська
пòнирати «іти в землю (про воду); зникати; просочуватися» сербохорватська
пòнор «місце, де річка йде під землю» сербохорватська
norit' «опускати, занурювати» словацька
pondréti «занурювати, опускати» словенська
ныргати «опускатися, занурюватися» старослов’янська
нырѣти старослов’янська
нырати старослов’янська
нирати «тс.» старослов’янська
изнрѣти «виринути» старослов’янська
норка(се) українська
nořit чеська
nřieti «тс.» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України