НИЗЬКА — ЕТИМОЛОГІЯ
гніздо́
псл. gnězdo;
результат не зʼясованої поки що видозміни іє. *ni-sd-o-s «гніздо», складного слова, утвореного з префікса *nі- на позначення руху зверху вниз, спорідненого з псл. nісь, укр. ниць, низьки́й, і нульового ступеня основи *sēd- (*sd-) «сидіти», що мали б дати псл. *nьzdo з первісним значенням «усаджування, сідання»;
споріднене з двн. nёst «гніздо», нвн. Nest, лат. nīdus, ірл. net «тс.», вірм. nist «становище, сидіння», дінд. niḍáḥ, niḍám «місце відпочинку, стоянка, сітка»;
початкове g пояснюється по-різному: зближенням з gnesti (укр. [гне́сти]) (Nehring IF 4, 398; Bern. I 313), gnětiti «розпалювати» (укр. гніти́ти (хліб) «підрумʼянювати») (Nehring там же), *gnьs- «бруднити» (Vaillant RES 76), а також впливом хибної декомпозиції *vъn-nězdi-ti › › *vъ-gnězditi (Vaillant Gr. comp. I 92);
ě є спроба пояснити зближенням з *gnětati (Machek ESJČS 135);
реконструюється також (Откупщиков 144 – 145) як *gnoi-z-dom з початковим значенням «випалене в лісі місце для житла», повʼязане з псл. *gně-(ti) «палити, запалювати», укр. [гне́сти];
менш переконливі думки про виникнення gnězdo під впливом нім. Geniste «гніздо» (Walde KZ 34, 508), з вихідного *nē(i)zdos, y якому *nē споріднене з гр. νη- «унизу, вниз» (Bern. I 313), з первісного *gnoi-zdo-‹*gnoi-sd-o-s, тобто «сидіння в гною» (Младенов Baudouinowi de Courtenay 23; Нахтигал 55);
р. гнездо́, бр. гняздо́, др. гнѣздо, п. gniazdo, ч. hnízdo, слц. hniezdo, вл. hnězdo, нл. gnězdo, полаб. gńozdă «гнізда», болг. гнездо́, м. гнездо, схв. гне́здо, слн. gnézdo, стсл. ГNѢЗДО;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гнізда́р
«пташеня, що не вилетіло з гнізда»
гнізди́на
«чарунка, чашечка»
гнізди́ти
«бити весь час у те саме місце»
гнізди́тися
гнізді́вка
«час звивання гнізда»
гніздува́ння
гніздю́к
«козак, що осів на господарство; невдалий хліб»
гніздю́х
«домовитий птах, що не кидає гнізда»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гняздо́ | білоруська |
| гнездо́ | болгарська |
| hnězdo | верхньолужицька |
| nist «становище, сидіння» | вірменська |
| νη- «унизу, вниз» | грецька |
| nёst «гніздо» | давньоверхньонімецька |
| niḍáḥ | давньоіндійська |
| гнѣздо | давньоруська |
| net «тс.» | ірландська |
| nīdus | латинська |
| гнездо | македонська |
| gnězdo | нижньолужицька |
| Geniste «гніздо» | німецька |
| Nest | нововерхньонімецька |
| gńozdă «гнізда» | полабська |
| gniazdo | польська |
| gnězdo | праслов’янська |
| nісь | праслов’янська |
| *nьzdo «усаджування, сідання» | праслов’янська |
| *gně-(ti) «палити, запалювати» | праслов’янська |
| гнездо́ | російська |
| гне́здо | сербохорватська |
| hniezdo | словацька |
| gnézdo | словенська |
| ГNѢЗДО | старослов’янська |
| ниць | українська |
| гне́сти | українська |
| hnízdo | чеська |
| *ni-sd-o-s «гніздо» | ? |
| *nі- | ? |
| низьки́й | ? |
| *sēd- «сидіти» (*sd-) | ? |
| niḍám «місце відпочинку, стоянка, сітка» | ? |
| gnětiti «розпалювати» (укр. гніти́ти (хліб) | ? |
| *gnьs- «бруднити» | ? |
| *vъn-nězdi-ti | ? |
| *gnětati | ? |
| значенням «випалене в лісі місце для житла» | ? |
| *nē(i)zdos | ? |
| *nē | ? |
| *gnoi-zdo-‹*gnoi-sd-o-s | ? |
| тобто «сидіння в гною» | ? |
низ
раніше -zъ виводилося з zi, якому відповідає дінд. -gha (Mikl. EW 69);
кінцеве -zъ виводять з форманта -g̑ho (Skok II 520) або пояснюють його виникнення впливом vъz- (Trautmann 198–199; Machek ESJČS 327), bezъ «без» і *perzъ «крізь» (Holub–Kop. 246) чи злиттям іє. *ni- «униз» і *nis (пор. дінд. niṣ-, níḥ «геть») з переходом s в z (Machek ESJČ 400);
псл. nizъ «униз»;
споріднене з дінд. ní «униз», nitarā́m «донизу», ав. nī «униз», дперс. niy «тс.», вірм. ni «низький», гр. νειόϑεν «знизу»,νειός «поле, нива» (власне «низька місцевість, долина»), дісл. niðr «униз», двн. nidar «тс.»;
іє. *nī˘- «униз, унизу»;
р. низ «низ», бр. ніз «тс.», др. низъ «місце, що знаходиться нижче від інших», п. [niz] «низьке місце, низовина, пониззя, долина», ч. niz «низина», слц. nízky «низький», вл. нл. niski, полаб. naist’n̥, болг. низ «по», м. низ «униз по; по; через», схв. нȗз «низина», низ «униз з, униз по», слн. nìz «униз по», стсл. низъ «униз»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дони́зу
знижа́ти
зни́жка
зни́жувати
зниза́ти
(плечима)
зни́зити
зни́зу
ізни́зу
наднизо́вий
«який знаходиться вище»
нани́з
нанизу
ни́жей
«нижче»
ни́жни́к
«валет; робітник, який при розпилюванні дерева на дошки стоїть внизу»
ни́жниця
«нижній поверх»
ни́жній
ни́жня
«нижчі службовці»
(зб.)
нижня́к
«робітник, який при розпилюванні дерева на дошки стоїть внизу; південний вітер, вітер з низу річки»
ни́жчати
«ставати нижчим»
ни́жчий
ни́зень
«низовина, долина»
низє́бух
«людина низького росту»
низина
ни́зити
«понижувати»
низме́нний
«який має низьке положення»
низмина́
«вологе, низьке місце»
низо́в'я
низо́ве́ць
«запорізький козак»
(заст.)
низо́ви́й
низови́к
низо́вина
низо́вка
«вітер з моря, гирла річки, що дме низом»
ни́зом
низо́та́
«(зб.) нижчі; низовина, долина Ж»
низь
«спосіб вишивання; [низ ЛексПол; низина; напрям, в якому тече вода Ж]»
низьки́й
ни́зьок
«яма, нора; отвір»
низьо́та
«дуже низьке місце»
ни́зя
«спосіб вишивання (знизу)»
низя́нин
«той, хто живе в нижній частині села; той, хто живе в басейні нижньої течії річки»
о́бнижка
«знижка»
обни́жник
«знак пониження»
перени́зина
«розташована впоперек долина»
перенизи́ти
«дуже понизити»
по́ниж
понижа́ти
пони́же
пониже́но
«покірно»
понижи́ти
«знизити, понизити»
пони́жувальний
пони́жувати
пони́жувач
пони́жчати
пони́жче
пони́ззя
пони́зити
понизо́в'я
понизу́
пони́зше
«понижче»
по́низький
«занадто низький»
по́нис
«тс.»
принижа́ти
прини́жувати
прини́зити
прини́зливий
прони́зий
«нижчий»
спідни́зу
уни́з
унизу
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nī «униз» | авестійська |
| ніз «тс.» | білоруська |
| низ «по» | болгарська |
| niski | верхньолужицька |
| ni «низький» | вірменська |
| νειόϑεν «знизу» | грецька |
| νειός «поле, нива» (власне «низька місцевість, долина») | грецька |
| nidar «тс.» | давньоверхньонімецька |
| -gha | давньоіндійська |
| ní «униз» | давньоіндійська |
| nitarā́m «донизу» | давньоіндійська |
| niðr «униз» | давньоісландська |
| niy «тс.» | давньоперська |
| низъ «місце, що знаходиться нижче від інших» | давньоруська |
| -zъ | індоєвропейська |
| zi | індоєвропейська |
| -zъ | індоєвропейська |
| *perzъ «крізь» | індоєвропейська |
| *ni- «униз» | індоєвропейська |
| *nis (пор. дінд. niṣ-, níḥ «геть»)(Machek ESJČ 400) | індоєвропейська |
| -g̑ho | індоєвропейська |
| vъz- | індоєвропейська |
| bezъ | індоєвропейська |
| *nī˘- «униз, унизу» | індоєвропейська |
| низ «униз по; по; через» | македонська |
| niski | нижньолужицька |
| naist'ẽ | полабська |
| niz «низьке місце, низовина, пониззя, долина» | польська |
| nizъ «униз» | праслов’янська |
| низ «низ» | російська |
| нȗз «низина» | сербохорватська |
| низ «униз з, униз по» | сербохорватська |
| nízky «низький» | словацька |
| nìz «униз по» | словенська |
| низъ «униз» | старослов’янська |
| niz «низина» | чеська |
низькоо́кий «короткозорий» (заст.)
складне слово, утворене з основ прикметника низьки́й і іменника о́ко;
паралельне виразам [ни́зький на го́чи] «короткозорий» ЛексПол, [низьки́ на о́чи, низькогла́зи] «тс.» Л, низькозо́рий «тс.», р. [низкий на глазы] «з поганим зором, з червоними очима, що загноїлися»;
назва зумовлена тим, що при короткозорості людина змушена щось розглядати зблизька, низько нахилившись;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| низкий на глазы «з поганим зором, з червоними очима, що загноїлися» | російська |
| низьки́й | українська |
| о́ко | українська |
| ни́зький на го́чи «короткозорий» | українська |
| низьки́ на о́чи «тс.» | українська |
| низькогла́зи «тс.» | українська |
| низькозо́рий «тс.» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України