НЕХЛЮЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
не́хлю́й «неохайна людина СУМ, МСБГ; незібрана, недбала в своїх діях людина»
запозичення з польської мови;
п. niechluj «нечепура», niechluja «тс.» утворені від niechlujny «неохайний, нечепурний», що виникло, очевидно, з *niechludźny, паралельного укр. [нихлю́жий] «поганий, нікудишній» (Нар. лексіка, Мінск), р. [нехлю́да] «нечепура», [нехлю́за] «тс.» і утвореного за допомогою заперечної частки nie «не» від дієслова [chludzić] «чистити; наводити порядок» (пор. [chludny] «охайний, порядний, чистий»), походження якого неясне;
р. [нехлю́й] «незграбний чоловік» (з укр.), бр. [нехлю́я] «нечепура», [нехлюйный] «неохайний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
занехлю́їти
«забруднити»
нехлю́їти
«забруднювати»
нехлю́йний
«неохайний, брудний, непорядний»
нехлю́йник
«неохайний, нечепурний чоловік»
нехлю́йниця
нехлю́йство
«незграбність, недбалість»
нехлю́йствувати
нехлю́я
«неохайна, ледача людина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| нехлю́я «нечепура» | білоруська |
| нехлюйный «неохайний» | білоруська |
| niechluj «нечепура» | польська |
| niechluja «тс.» | польська |
| niechlujny «неохайний, нечепурний» | польська |
| *niechludźny | польська |
| chludzić «чистити; наводити порядок» (пор. [chludny] «охайний, порядний, чистий») | польська |
| chludny | польська |
| нехлю́да «нечепура» | російська |
| нехлю́за «тс.» | російська |
| нехлю́й «незграбний чоловік» (з укр.) | російська |
| нихлю́жий «поганий, нікудишній» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України