НЕХАЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
неха́й
результат злиття виразу *не хай, букв. «не займай, не чіпай, залиш», що є формою 2 ос. одн. наказового способу від *не хати, [неха́ти] «не займати, не чіпати»;
виведення форми наказового способу *nexaji від *nexovaji, *nexovati (Machek Studie 108; Holub–Kop. 242; Machek ESJČS 322) помилкове;
р. [неха́й] «нехай; не займай, не чіпай», бр. няха́й «нехай», п. niechaj, niech, ч. nechat’, necht’, слц. nech, вл. njech, нл. njechaj, njech «тс.», полаб. nech «залиш»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нех
«нехай»
них
ня́га́й
няхай
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| няха́й «нехай» | білоруська |
| njech | верхньолужицька |
| njechaj «тс.» | нижньолужицька |
| njech «тс.» | нижньолужицька |
| nech «залиш» | полабська |
| niechaj | польська |
| niech | польська |
| *nexaji | праслов’янська |
| *nexovati | праслов’янська |
| *nexovaji | праслов’янська |
| неха́й «нехай; не займай, не чіпай» | російська |
| nech | словацька |
| *не хай | українська |
| неха́ти «не займати, не чіпати» | українська |
| nechat' | чеська |
| necht' | чеська |
зана́йкати «занехаяти»
похідне утворення від частки [най] «нехай», паралельне до занеха́яти, сприйнятого як утворення від частки неха́й;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| най «нехай» | ? |
| занеха́яти | ? |
| неха́й | ? |
неха́ти «не займати, не чіпати Г; не хотіти робити, не робити, утримуватися Ж»
псл. ne xati «не займати, не чіпати», що складається із заперечної частки ne «не» і дієслова xati (xajati) «займати; чистити; ганити, ганьбити»;
бр. [няха́іць] «відкладати справу через лінощі або недбалість», п. niechać «нехаяти», ч. nechat «залишити; забути; дозволити, дати», слц. nechat’ «залишити; дати», вл. njechać «залишити, не хотіти», нл. njechaś (se) «не хотіти», полаб. nechăt «залишити», болг. неха́я «нехтую», схв. нȅхājан «недбалий; безтурботний», слн. neháti «перестати; залишити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заха́яти
«занехаяти»
не́ха
«нероба»
неха́я
«неохайна людина»
неха́яти
«не дбати, занедбувати, нехтувати»
няга́ти
«не хотіти робити, не робити, утримуватися»
обнеха́йкати
«тс.»
обнеха́яти
«не чіпати, економити, відкладати (гроші)»
понеха́ти
«не зробити, залишити невиконаним»
поняха́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| няха́іць «відкладати справу через лінощі або недбалість» | білоруська |
| неха́я «нехтую» | болгарська |
| njechać «залишити, не хотіти» | верхньолужицька |
| njechaś (se) «не хотіти» | нижньолужицька |
| nechăt «залишити» | полабська |
| niechać «нехаяти» | польська |
| ne xati «не займати, не чіпати» | праслов’янська |
| ne «не» | праслов’янська |
| нȅхājан «недбалий; безтурботний» | сербохорватська |
| nechat' «залишити; дати» | словацька |
| neháti «перестати; залишити» | словенська |
| nechat «залишити; забути; дозволити, дати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України