НЕУГАВНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
уга́в (у сполученні без уга́ву «без перерви»)
власне українське утворення, що не має певної етимології;
припускається зв’язок з гові́ти «постити», а також з псл. *gověti «бути спокійним, стриманим»;
укр. угава́ти зіставляється з уго́вкати, уго́втати «заспокоїти» та вигуком гов (РМ 1934 V 204);
Фонетичні та словотвірні варіанти
безуга́вний
«безперервний, невпинний»
вгав
«тс.»
вга́ва
«тс.»
невгава́ти
невгава́юче
невгава́ючий
невга́вний
невга́вно
невгаву́че
невга́ву́чий
невгаву́щий
неуга́вний
неуга́вно
уга́ва
«перешкода, затримка, припинення»
угава́ти
«припиняти робити що-небудь; припинятися, зникати; [затримувати; уповільнювати Бі]»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *gověti «бути спокійним, стриманим» | праслов’янська |
| гові́ти «постити» | українська |
| угава́ти | українська |
| уго́втати «заспокоїти» | українська |
| гов | українська |
| уго́вкати | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України