НЕТЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
не́тля «невеликий нічний метелик; [Lithocolletis fritellella; міль Ж]» (ент.)
результат семантичного звуження назви [не́тля] «ненаситна, завжди голодна істота», пов’язаної з тли́ти «швидко і жадібно їсти; точити, гризти (про комах і т. ін.)» (пор. нена́тлий «ненаситний»);
Фонетичні та словотвірні варіанти
нетле́нниця
«нічний метелик, Phalaena»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| не́тля «ненаситна, завжди голодна істота» | українська |
| тли́ти «швидко і жадібно їсти; точити, гризти (про комах і т. ін.)» (пор. нена́тлий «ненаситний») | українська |
ні́тка «нічний метелик (Phalaena); міль» (ент.)
очевидно, пов’язане з не́тля «тс.» (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| не́тля «тс.» | ? |
тли́ти «швидко і жадібно їсти, поглинати»
викликають сумнів зіставлення тля з гр. τĩλος «рідкі екскременти», τĩλάω «страждаю поносом», лтс. tĩrelis «болото», лит. týras «болото; чистий», tỹrė «каша» (Persson Beitr. 462–463; Hofmann 366, 462; Walde–Hofm. II 683);
псл. tьliti, пов’язане з tьlěti «тліти»;
р. [тлить] «губити, знищувати», тля, бр. тля, др. тьлити «псувати, пожирати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нена́тлий
«ненаситний»
нена́тля
«ненаситність, зажерливість; ненаситний»
нетле́нний
«завжди голодний»
не́тля
«ненажерлива, завжди голодна істота; міль, маленький метелик»
тлань
«ненажера»
(про тварин)
тлить
«відгодовувати, тучити»
тлі́я
«тля»
тля
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тля | білоруська |
| τĩλος «рідкі екскременти» | грецька |
| τĩλάω «страждаю поносом» | грецька |
| тьлити «псувати, пожирати» | давньоруська |
| tĩrelis «болото» | латиська |
| týras «болото; чистий» | литовська |
| tỹrė «каша» | литовська |
| tьliti | праслов’янська |
| tьlěti «тліти» | праслов’янська |
| тлить «губити, знищувати» | російська |
| тля | російська |
теля́
припускається також (Шипова 316–317) давнє запозичення з тюркських мов (пор. каз. чаг. тӧл «молодняк у стаді», каз. кирг. тел «молода тварина, відібрана від стада», ккалп. тел «приплід», споріднені з монг. тѳл «приплід, молодняк»);
через давніше *vetel- (від *vet- «рік») з лат. vitulus «теля», гр. ἔταλον, ἔτελον «тс.» (Machek ES 638);
лит. talõkas «який підріс, рослий», lokỹs «ведмідь», прус. clokies «тс.» (Mikkola BB 22, 245);
гр. πτέλας «кабан» (Bezzenberger BB 27, 176);
з лат. stolidus «дурний; нерозумний», stultus «тс.», двн. stilli «нерухомий, мовчазний», лит. tуlùs «тихий, мовчазний», tylėˊti «мовчати» (Ильинский РФВ 60, 422–423);
з лат. tоllо, -ere «піднімати», гр. τλη̃ναι «терпіти, переносити», гот. þulan «терпіти», двн. dolēn, нвн. dulden «тс.» (Śmieszek MPKJ 4, 399–400);
з дінд. táruṇah «молодий, ніжний», гр. τέρην «ніжний» (Горяев 363; Brückner 61; Holub–Кор. 381; Младенов 631; Mikl. EW 348);
дальші зіставлення викликають сумнів: з вірм. t‘alun «товстий» (Petersson Ar. Arm. St. 29);
псл. telę «теля», споріднене з лит. [tẽlias], лтс. teļš, te̦lē̦ns «тс.»;
р. теля́, бр. цяля́, цялё, др. тєля, п. cielę, ч. tele, слц. tel’a, вл. ćele, нл. śele, полаб. tilą, болг. теле́, м. теле, схв. тѐле, слн. têle, цсл. телѧ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
не́тель
оте́лення
оте́люватися
розте́лення
телє́к
«теля»
телєчер
«пастух телят»
телє́чка
«пологи у корови»
тели́ти
«приводити теля»
тели́тися
тели́ця
тели́чка
телу́ся
(пестливе від тели́ця)
телу́шка
«телиця»
те́льний
«тільний»
телю́к
«більше теля»
теля́тина
теляти́нець
«матка корови»
теляти́сько
«тс.»
теля́тище
(збільшувальна форма від теля́)
теля́тни́к
«хлів для телят; доглядач телят; [молодняк рогатої худоби Нед; матка корови ВеЗа]»
теля́чий
теля́чка
«теляча шкіра»
телячник
«матка корови»
ті́вний
«тс.»
ті́льна
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цяля́ | білоруська |
| цялё | білоруська |
| теле́ | болгарська |
| ćele | верхньолужицька |
| t'alun «товстий» | вірменська |
| þulan «терпіти» | готська |
| ἔταλον | грецька |
| ἔτελον «тс.» | грецька |
| πτέλας «кабан» | грецька |
| τλη̃ναι «терпіти, переносити» | грецька |
| τέρην «ніжний» | грецька |
| stilli «нерухомий, мовчазний» | давньоверхньонімецька |
| dolēn | давньоверхньонімецька |
| táruṇah «молодий, ніжний» | давньоіндійська |
| тєля | давньоруська |
| тӧл | казахська |
| тел | казахська |
| тел | каракалпакська |
| тел | киргизька |
| vitulus «теля» | латинська |
| stolidus «дурний; нерозумний» | латинська |
| stultus «тс.» | латинська |
| tоllо | латинська |
| tоllere «піднімати» | латинська |
| teļš | латиська |
| te̦lē̦ns «тс.» | латиська |
| talõkas «який підріс, рослий» | литовська |
| lokỹs «ведмідь» | литовська |
| tуlùs «тихий, мовчазний» | литовська |
| tylėˊti «мовчати» | литовська |
| tẽlias | литовська |
| теле | македонська |
| тѳл | монгольська |
| śele | нижньолужицька |
| dulden «тс.» | нововерхньонімецька |
| tilą | полабська |
| cielę | польська |
| *vetel- (від *vet- «рік») | праслов’янська |
| *vet- | праслов’янська |
| telę «теля» | праслов’янська |
| clokies «тс.» | прусська |
| теля́ | російська |
| тѐле | сербохорватська |
| tel'a | словацька |
| têle | словенська |
| телѧ | церковнослов’янська |
| тӧл | чагатайська |
| tele | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України