НЕСТОРУ — ЕТИМОЛОГІЯ
Не́стір
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Νέστωρ, букв. «той, хто (щасливо куди-небудь) прибуває» пов’язане з νόστος «повернення»;
р. болг. м. Не́стор, бр. Не́сцер, др. Несторъ, Нестеръ, п. ч. слц. Nestor, слн. Nestor, стсл. Нєсторъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Нест
(1627)
Не́стор
Нестюръ
(1378)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Не́сцер | білоруська |
| Не́стор | болгарська |
| Νέστωρ | грецька |
| Несторъ | давньоруська |
| Нестеръ | давньоруська |
| Не́стор | македонська |
| Nestor | польська |
| Не́стор | російська |
| Nestor | словацька |
| Nestor | словенська |
| Nєсторъ | старослов’янська |
| Nestor | чеська |
| νόστος «повернення» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України