НЕРЯХА — ЕТИМОЛОГІЯ
отря́ха «шибеник, пустун»
очевидно, пов’язане з р. неря́ха «неохайна людина», яке виводиться від основи рях-а ‹ ря(д)х-а, пов’язуваної з ряд (пор. укр. [ряди́ти] «прибирати, наводити порядок», [ряди́тися] «збиратися, готуватися», [ря́дний] «акуратний, господарський», рос. наря́дный «ошатний», [ряха́я] «красива, ошатна, чепурна»);
р. [отря́ха] «неохайна людина», бр. [атря́ха] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
отря́х
«неохайна, погано одягнена людина»
отря́хуватий
«задирливий, розбишакуватий»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
атря́ха «тс.» | білоруська |
неря́ха «неохайна людина» | російська |
отря́ха «неохайна людина» | російська |
рях-а | ? |
ря(д)х-а | ? |
ряд (пор. укр. [ряди́ти] «прибирати, наводити порядок», [ряди́тися] «збиратися, готуватися», [ря́дний] «акуратний, господарський», рос. наря́дный «ошатний», [ряха́я] «красива, ошатна, чепурна») | ? |
ря́ха «чепуруха»
очевидно, зворотне утворення від р. неря́ха «нечепура», похідного від [ря́хаться] «наряджатися», пов’язаного з ряди́ться «тс.», ряд;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
неря́ха «нечепура» | російська |
ря́хаться «наряджатися» | російська |
ряди́ться «тс.» | російська |
ряд | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України