НЕРЕСТ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *nerstú «ікріння, нерест», *norstú «ікра» (з пізнішим переплетенням значень), *nersti «метати ікру, класти яйця» (пор. п. [narościć] «паруватися», [narościć się] «почати нести яйця»);

споріднені з лит. ner̃šti «метати ікру» (про риб), nar̃šas «риб’яча ікра», nar̃štas «тс.», лтс. nērst «метати ікру» (про риб), nārsts «нерест»;

заміна початкового n на m (схв. мрȇст, слн. mrẹ̑st, п. mrzost) зумовлена незручністю вимови звуків nr, які опинилися поруч;

слн. drést виникло з ndrést (тут d вставлено також через незручність вимови nr, пор. р. [ндрав] з нрав «норов»);

р. не́рест «нерест», [нёрс] «час метання ікри у риб», [но́рость] «жаб’яча ікра; час метання ікри у риб», [но́рос] «жаб’яча ікра; риб’яча ікра», бр. не́раст «нерест», др. нерестъ «час метання ікри у риб», п. [nerest] «статевий інстинкт і час його прояву у риб, нерест, місце нересту; ікра» (з укр.), [nierost, mrzost] «тс.», ч. ст. neřest «нерест», слц. nerest’ «тс.», вл. njerk «риб’яча ікра», нл. nerk «ікра», njerk, njerch «тс.», схв. мрȇст «ікра (дрібної риби); нерест», слн. drést «час метання ікри», mrẹ̑st «нерест; жаб’яча ікра»;

результат видозміни назви [ме́рест] «низькі болотяні трави» (див.);

припущення про зв’язок з лат. rosa «троянда», гр. ῥόδον «тс.» (Ильинский ИОРЯС 22/1, 200; Mikkola BB 22, 244), а також спроба пов’язати з не́рест (Machek ESJČ 510; Jm. rostl. 86; Holub–Kop. 310) недостатньо обґрунтовані;

виведення від *drěstъ (Machek ESJČ 510; Jm. rostl. 86; Меркулова Очерки 41–42; Skok III 117), як і пов’язання з *rъděti «червоніти» (Фасмер III 452; Brückner 455; Mikl. EW 284), потребує додаткових пояснень;

очевидно, псл. *rъdьstъ;

дальші зв’язки остаточно не з’ясовані;

р. рдест, бр. рдзест, п. rdest, [derdes, drdest], ч. rdesno, (h)rdesen, слц. rdest, вл. [drěst, drost], нл. drest, схв. р̀дес, [рдесен, хрдесељ], слн. [rdésǝlj, rdésǝn];

результат контамінації назв [мере́на, мере́нька] «тс.» і не́рест ([ме́рест]);