НЕРВОВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
нерв
запозичення з німецької або французької мови;
нім. Nerv, фр. nerf походять від лат. nervus «жила, сухожилля, нерв», спорідненого з гр. νευ̃ρον «сухожилля, волокно», дінд. snāvan- «зв’язка, сухожилля», ав. snāvarǝ «сухожилля», тох. В ṣñaura «сухожилля, нерви», вірм. neard «сухожилля, волокно, фібра»;
виведення лат. nervus, як запозичення, з гр. νευ̃ρον (КЭСРЯ 290; Holub–Lyer 333) помилкове;
р. бр. болг. м. нерв, п. вл. нл. nerw, ч. слц. nerv, схв. нȅрв, слн. заст. nȇrv;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нерва́ція
не́рвий
«нервовий»
нерви́стий
«який має нерви»
нерві́вка
«нервова гарячка»
нерві́зм
нерво́вий
нерво́зний
нерво́сий
«нервовий»
нервува́ти
не́рвус
«нервова людина О; сердита людина Корз»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| snāvarǝ «сухожилля» | авестійська |
| нерв | білоруська |
| нерв | болгарська |
| nerw | верхньолужицька |
| neard «сухожилля, волокно, фібра» | вірменська |
| νευ̃ρον «сухожилля, волокно» | грецька |
| νευ̃ρον | грецька |
| snāvan- «зв’язка, сухожилля» | давньоіндійська |
| nervus «жила, сухожилля, нерв» | латинська |
| nervus | латинська |
| нерв | македонська |
| nerw | нижньолужицька |
| Nerv | німецька |
| nerw | польська |
| нерв | російська |
| нȅрв | сербохорватська |
| nerv | словацька |
| nȇrv | словенська |
| nerf | французька |
| nerv | чеська |
| ṣñaura «сухожилля, нерви» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України