НЕПЕРЕКОНЛИВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
дуга́ «округла лінія; зігнутий видовжений предмет; частина упряжі; веселка»
[«ключиці» ЯІ, [ду́жка] «ручка відра, кошика», [дугі́вка] «райдужна оболонка ока» Ж, дуга́стий, [ду́жний];
псл. dǫga «тс.», початково «кривизна»;
споріднене з лит. dangà «покриття», dangùs «небо», з іншим вокалізмом deñgti «прикрити», dingti «зникнути», лтс. dañga «вибоїна, яма», dañdzis «вінець, обід колеса», прус. dangus «небо; піднебіння», можливо, також з псл. *dǫgъ «сила, міць»;
спроби знайти дальші відповідники у дісл. tǫng, нім. Zange «обценьки» (Mikkola Ursl. Gr. І 72), у псл. tęgnǫti «тягти» (Machek ESJČ 133) та ін. непереконливі;
р. бр. дуга, др. дуга «веселка», п. dęga, dǫga «дуга; веселка», [duha] «частина упряжі», [duga] «тс.» (з укр.), ч. слц. вл. duha «дуга; веселка», болг. дъга́ «тс.», схв. дýга «веселка», слн. dóga «тс.», стсл. дѫга «дуга; веселка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дуга́р
«той, хто робить дуги»
дуги́нець
ду́жки
ду́жник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дуга | білоруська |
| дъга́ «тс.» | болгарська |
| duha «дуга; веселка» | верхньолужицька |
| tǫng | давньоісландська |
| дуга «веселка» | давньоруська |
| dañga «вибоїна, яма» | латиська |
| dangà «покриття» | литовська |
| Zange «обценьки» | німецька |
| dęga «дуга; веселка» | польська |
| dǫga «дуга; веселка» | польська |
| dǫga «тс.» | праслов’янська |
| *dǫgъ «сила, міць» | праслов’янська |
| tęgnǫti «тягти» | праслов’янська |
| dangus «небо; піднебіння» | прусська |
| дуга | російська |
| дýга «веселка» | сербохорватська |
| duha «дуга; веселка» | словацька |
| dóga «тс.» | словенська |
| дѫга «дуга; веселка» | старослов’янська |
| duha «частина упряжі» | українська |
| duga «тс.» (з укр.) | українська |
| duha «дуга; веселка» | чеська |
| початково «кривизна» | ? |
| dangùs «небо» | ? |
| deñgti «прикрити» | ? |
| dingti «зникнути» | ? |
| dañdzis «вінець, обід колеса» | ? |
| непереконливі | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України