НЕОЗОЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
неозо́й «найновіша ера в геологічній історії Землі (розпочалася 67 млн. років тому)»
через посередництво західноєвропейських мов (нім. Neozóikum, фр. néozoїque «неозойський», англ. Neozoic «тс.») запозичене з новолатинської наукової термінології;
нлат. neozoicum утворене за допомогою суфікса -іс- від гр. νέος «новий», спорідненого з дінд. návaḥ, лат. novus, псл. novú «тс.», укр. нови́й, і гр. ζωή «життя», пов’язаного з ζωον «жива істота, тварина»;
р. неозо́й, бр. неазо́й, п. neozoik, ч. слц. neozoikum, вл. neocoikum, болг. неозо́йски «неозойський», схв. неозòик «неозой»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
неозо́йський
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Neozoic | англійська |
| неазо́й | білоруська |
| неозо́йски «неозойський» | болгарська |
| neocoikum | верхньолужицька |
| νέος «новий» | грецька |
| ζωή «життя» | грецька |
| návaḥ | давньоіндійська |
| novus | латинська |
| Neozóikum | німецька |
| neozoicum | новолатинська |
| neozoik | польська |
| novъ «тс.» | праслов’янська |
| неозо́й | російська |
| неозòик «неозой» | сербохорватська |
| neozoikum | словацька |
| нови́й | українська |
| néozoїque | французька |
| neozoikum | чеська |
| ζωον «жива істота, тварина» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України