НЕНЬКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ни́ні

псл. nyně «нині, тепер»;
споріднене з лит. nù «нині, тепер», nū˘n, nūnaĩ, лтс. nù, дінд. nū, nu, nūnám, ав. nū, дперс. nūram, тох. nu, хет. nuwa «ще», гр. νύ «тепер», νύν, лат. nunc, гот. nu, двн. свн. nū, nu, нвн. nun, дангл. nū, англ. now «тс.»;
іє. *nū˘-, *nū˘-n- «тс.», пов’язане з *neu̯o- «новий»;
р. ны́не «нині, тепер», бр. [ні́нешній] «нинішній, теперішній», др. нынѣ «нині, тепер», ныня, нынѣча, нынѣчю, нынѣче, нынѣчи, нынѣчь, нинечи, п. [ninie, ninia, nynie, nynia], ст. ninie, ч. nyní, ст. nynie «тс.», слц. nynejší «нинішній, теперішній», полаб. nenă, nină, болг. ни́не, стсл. нынѣ, нынга, нынѣчоу, нынгачоу «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відни́ні
дони́ні
не́ні
не́ньки «тс.»
ни́нечка «нині»
ни́нечки
ни́ний «нинішній»
ни́ніка
ни́нікалі
ни́нікаль
ни́нішній
ни́ночки
ни́нька
ни́ньки
однині
пони́ні
Етимологічні відповідники

Слово Мова
авестійська
now «тс.» англійська
ні́нешній «нинішній, теперішній» білоруська
ни́не болгарська
nu готська
νύ «тепер» грецька
νύνũ грецька
давньоанглійська
давньоверхньонімецька
nu давньоверхньонімецька
давньоіндійська
nu давньоіндійська
nūnám давньоіндійська
nūram давньоперська
нынѣ «нині, тепер» давньоруська
ныня давньоруська
нынѣча давньоруська
нынѣчю давньоруська
нынѣче давньоруська
нынѣчи давньоруська
нынѣчь давньоруська
нинечи давньоруська
*nū˘- індоєвропейська
*n-n- «тс.» індоєвропейська
*neu̯o- «новий» індоєвропейська
nunc латинська
латиська
«нині, тепер» литовська
nū˘n литовська
nun нововерхньонімецька
nenă полабська
nină полабська
ninie польська
ninia польська
nynie польська
nynia польська
ninie польська
nyně «нині, тепер» праслов’янська
ны́не «нині, тепер» російська
середньоверхньнімецька
*nū˘ «тс.» середньоверхньнімецька
*nū˘-n- «тс.» середньоверхньнімецька
nynejší «нинішній, теперішній» словацька
нынѣ старослов’янська
нынга старослов’янська
нынѣчоу старослов’янська
нынгачоу «тс.» старослов’янська
nuwa «ще» хетська
nyní чеська
nynie «тс.» чеська
nūnaĩ ?
nu ?

не́ня «мати, мама»

псл. nanъ, nana, nena, nenja;
дитячі за походженням слова (від дитячого лепету), що виникали в різних мовах, як правило, незалежно одне від одного;
очевидно, існували вже в індоєвропейській прамові;
пор. дінд. nanā́ «мама, неня», гр.νέννα «тітка, бабка»νάννη «тс.»,νέννος «дядько, дід», νάννος «тс.», алб. nane «мати, годівниця», лат. nonnus, nonna «монах, монахиня; вихователь дитини, вихователька дитини», кімр. nain «бабка»;
помилково виводилися (Mikl. EW 211) з тюрк. néné «мати, старша сестра»;
п. [nana] «мати, мама», [nena, nenia, nienia] «тс.», [nan] «батько», слц. ňaňо «батько, тато», ňaňa «тітка; тато», nénika «тітка», вл. нл. nan «батько», болг. не́ня «тітка, сестра матері», не́ни (звертання молодшого до старшого, особливо до брата), не́нчо «тс.», м. нена «мати, мама», схв. на́на, néna «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

не́нин
не́нів
не́нін
не́нька «тс.»
не́ньо «батько, тато»
не́ньчин
Етимологічні відповідники

Слово Мова
nane «мати, годівниця» албанська
не́ня «тітка, сестра матері» болгарська
не́ни (звертання молодшого до старшого, особливо до брата) болгарська
не́нчо «тс.» болгарська
nan «батько» верхньолужицька
νέννα «тітка, бабка» грецька
νάννη «тс.» грецька
νέννος «дядько, дід» грецька
νάννος «тс.» грецька
nanā́ «мама, неня» давньоіндійська
nain «бабка» кімрська
nonnus латинська
nonna «монах, монахиня; вихователь дитини, вихователька дитини» латинська
нена «мати, мама» македонська
nan «батько» нижньолужицька
nana «мати, мама» польська
nena «тс.» польська
nenia «тс.» польська
nienia «тс.» польська
nan «батько» польська
nanъ праслов’янська
nana праслов’янська
nena праслов’янська
nenja праслов’янська
на́на «тс.» сербохорватська
ňaňо «батько, тато»«тітка; тато»«тітка» словацька
ňaňa «батько, тато»«тітка; тато»«тітка» словацька
nénika «батько, тато»«тітка; тато»«тітка» словацька
néné «мати, старша сестра» тюркські
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України