НЕНАВИДЖУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
нена́видіти
псл. nenaviděti «не любити; не хотіти бачити», утворене за допомогою префікса ne- «не» від naviděti «ревнувати; охоче дивитися», похідного від viděti «бачити»;
р. ненави́деть, бр. ненаві́дзець, др. ненавидѣти, п. nienawidzić, nienawidzieć, ч. nenávidět, слц. nenávidiet’, нл. ст. njenawistny «ненависний», болг. ненави́ждам «ненавиджу», м. ненавист «ненависть», схв. нена́видети «ненавидіти», стсл. нєнавидѣти «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нена́видець
«ненависник»
нена́видний
нена́видник
«тс.»
нена́висливий
«недоброзичливий»
нена́висний
нена́висник
ненави́сництво
нена́висть
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ненаві́дзець | білоруська |
| ненави́ждам «ненавиджу» | болгарська |
| ненавидѣти | давньоруська |
| ненавист «ненависть» | македонська |
| njenawistny «ненависний» | нижньолужицька |
| nienawidzić | польська |
| nienawidzieć | польська |
| nenaviděti «не любити; не хотіти бачити» | праслов’янська |
| ne- «не» | праслов’янська |
| naviděti «ревнувати; охоче дивитися» | праслов’янська |
| viděti «бачити» | праслов’янська |
| ненави́деть | російська |
| нена́видети «ненавидіти» | сербохорватська |
| nenávidiet' | словацька |
| нєнавидѣти «тс.» | старослов’янська |
| nenávidět | чеська |
оби́да
псл. obida;
загальноприйнятої етимології не має;
найбільш вірогідним є припущення про походження від дієслова *ob-viděti «дивитися мимо»;
пор. також р. зави́да «заздрість» (при дієслові зави́довать, пов’язаному з р. ви́деть, укр. ви́діти), р. [обизо́р] «сором, ганьба» (префіксальне утворення від зреть «бачити»), лат. invidia «заздрість, недоброзичливість» (при invidēre «заздрити, бажати зла», похідному від vidēre «бачити»), р. ненави́деть, укр. нена́видіти;
менш переконливе припущення (Преобр. I 627; Младенов 365; Mikl. EW 12; Schmidt KZ 23, 339; Uhlenbeck 189; Matzenauer LF 11, 337–338; Kalima Neuphilol. Mitt. 1948, 66–67, 1949, 225–226, 1950, 38–39; ZfSlPh 21, 94–95) про спорідненість з біда́;
р. болг. оби́да, бр. [абі́да] (з р.?), др. обида, п. ст. obida, obyda, ч. слц. obida, стсл. обида;
Фонетичні та словотвірні варіанти
изобиджа́ти
изоби́дити
обиджа́ти
оби́ди́ти
оби́дливий
обидний
оби́дник
оби́дчивий
оби́дчик
обижа́ти
обі́дити
обі́дник
обі́дчик
обіжа́ти
обіжда́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| абі́да (з р.?) | білоруська |
| оби́да | болгарська |
| обида | давньоруська |
| invidia «заздрість, недоброзичливість» (при invidēre «заздрити, бажати зла», похідному від vidēre «бачити») | латинська |
| obida | польська |
| obyda | польська |
| obida | праслов’янська |
| зави́да «заздрість» (при дієслові зави́довать, пов’язаному з р. ви́деть, укр. ви́діти) | російська |
| обизо́р «сором, ганьба» (префіксальне утворення від зреть «бачити») | російська |
| ненави́деть | російська |
| оби́да | російська |
| obida | словацька |
| обида | старослов’янська |
| нена́видіти | українська |
| obida | чеська |
| *ob-viděti «дивитися мимо» | ? |
| також | ? |
| біда́ | ? |
| obida | ? |
| obyda | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України