НЕЙТРАЛЬНОГО — ЕТИМОЛОГІЯ
нейтра́льний
запозичення з німецької або французької мови;
н. фр. neutral «нейтральний» походить від слат. neutrālis «не належний ні до тієї, ні до іншої партії», пов’язаного з лат. neuter «жоден з двох, ні той ні інший», що утворилося із заперечної частки nē, спорідненої з псл. ne, укр. не, і займенника uter «котрийсь із двох, хтось із двох», спорідненого з дінд. kataráḥ, ав. katāra- «тс.», лит. katràs «котрий (з двох)», псл. kotrъ, укр. котри́й;
р. нейтра́льный, бр. нейтра́льны, п. вл. neutralny, ч. neutrální, слц. neutrálny, нл. newtralny, болг. м. неутра́лен, схв. нȅутрāлан, слн. nevtrálen;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нейтра́л
нейтраліза́ція
нейтралізува́ти
нейтраліте́т
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| katāra- «тс.» | авестійська |
| нейтра́льны | білоруська |
| неутра́лен | болгарська |
| neutralny | верхньолужицька |
| kataráḥ | давньоіндійська |
| neuter «жоден з двох, ні той ні інший» | латинська |
| uter «котрийсь із двох, хтось із двох» | латинська |
| nē | латинська |
| katràs «котрий (з двох)» | литовська |
| неутра́лен | македонська |
| newtralny | нижньолужицька |
| neutral «нейтральний» | німецька |
| neutralny | польська |
| ne | праслов’янська |
| kotrъ | праслов’янська |
| нейтра́льный | російська |
| нȅутрāлан | сербохорватська |
| neutrālis «не належний ні до тієї, ні до іншої партії» | середньолатинська |
| neutrálny | словацька |
| nevtrálen | словенська |
| не | українська |
| котри́й | українська |
| neutral «нейтральний» | французька |
| neutrální | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України