НЕЗУГАРНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

га́рний «хороший, красивий»

похідні утворення від пд.-др. *гаръ (чи *гарь) «данина для князя», збереженого в адвербіалізованому виразі [га́рма-да́рма] «даремно» ([га́рмо-да́рмо] «тс.») і утвореного на основі дісл. (варязького) harr (haerr) «князь» (букв. «сивий, старий»), harri «князь»;
таким чином, значення «хороший» розвинулось на основі первісного значення «відібраний у данину» через проміжні значення «придатний у данину, добірний»;
від укр. га́рний походить молд. ха́рник (рум. hárnic) «працьовитий, старанний, діяльний; (заст.) гідний»;
виведення від гр. χάρις «краса, ласка, вдячність» (Потебня РФВ З, 104; Преобр. І 119; Фасмер І 394) необґрунтоване;
р. [га́рный] «весільний» (з укр.?), бр. [га́рны] «хороший», п. [һаrnу] «гарний, спритний» (з укр.), [herny] «тс.», болг. ха́рен «гарний», м. а́рен «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безга́рний «надмірний, великий, незграбний»
га́рен «здатний, спроможний»
гарні́шати
гарні́шії
гарню́к «красень»
зга́рний «здатний, мастак»
зугарний «тс.»
невга́рний «нездатний; противний, неприємний Ж»
нега́рен «неспроможний»
незуга́рний «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
га́рны «хороший» білоруська
ха́рен «гарний» болгарська
χάρις «краса, ласка, вдячність» грецька
harr «князь» (варязького)(haerr)(букв. «сивий, старий») давньоісландська
а́рен «тс.» македонська
ха́рник «працьовитий, старанний, діяльний; (заст.) гідний» (рум. hárnic) молдавська
һаrnу «гарний, спритний»укр.) польська
га́рный «весільний» (з укр.?) російська
га́рний українська
herny «тс.» українська
*гаръ «данина для князя» (чи *гарь) ?
га́рма-да́рма «даремно» ([га́рмо-да́рмо] «тс.») ?
harri «князь» ?
значення «хороший» ?
значення «відібраний у данину» ?
значення «придатний у данину, добірний» ?

гарува́ти «тяжко без відпочинку працювати; запрошувати ціну, винагороду»

похідне від тієї самої запозиченої основи *гар «данина; взяття в неволю», від якої походять і слова бе́згар «надмір, дуже висока ціна, переважок (на вагах)», га́рний, гарни́к «робітник при підводі», зуга́рний, невга́рний, незуга́рний, уга́ра «зірвиголова» та ін;
первісні значення – «працювати в рахунок данини; важко працювати в неволі; вимагати данину»;
західнослов’янські форми, очевидно, з української мови;
виведення п. harować через посередництво вигуку haru «працюй» від нім. herum «кругом, навколо» як окрику машталірів при навчанні коней (Brückner 169) або від укр. горова́ти «горювати» (Karłowicz SWO 206) залишається непереконливим;
стосунок до української форми зіставлюваних з нею схв. хȁрати «грабувати, плюндрувати, нищити, убивати; ст. мучити, тратити, робити старшим, бридкішим», ȁрати «тс.», hárati se «мучитися, старіти, трудитися», хȁран «зношений, потертий» (Sławski І 408– 409) і слн. garáti «важко працювати» (Bezlaj ESSJ І 138–139) потребує додаткового дослідження;
р. [уха́риться] «стомитися», бр. [гарава́ць] «тяжко працювати», [гаро́ўля] «тяжка праця», п. harować «тяжко працювати; мучити когось важкою працею», ст. діал. horować «тс.», [charać] «над силу працювати», ч. [hárovať] «поспішати», слц. [harovat’] «працювати, як кінь»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гаровати (XVII--XVIII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гарава́ць «тяжко працювати» білоруська
herum «кругом, навколо» німецька
harować через посередництво вигуку haru «працюй» польська
harować «тяжко працювати; мучити когось важкою працею» польська
уха́риться «стомитися» російська
хȁрати «грабувати, плюндрувати, нищити, убивати; ст. мучити, тратити, робити старшим, бридкішим» сербохорватська
harovat' «працювати, як кінь» словацька
garáti «важко працювати» словенська
горова́ти «горювати» українська
гаро́ўля «тяжка праця» українська
charać «над силу працювати» українська
hárovať «поспішати» чеська
гар «данина; взяття в неволю» ?
бе́згар «надмір, дуже висока ціна, переважок (на вагах)» ?
га́рний ?
гарни́к «робітник при підводі» ?
зуга́рний ?
невга́рний ?
незуга́рний ?
уга́ра «зірвиголова» ?
ȁрати «тс.» ?
se «мучитися, старіти, трудитися» ?
хȁран «зношений, потертий» ?
horować «тс.» ?
horować «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України