НЕГОЦІАНТ — ЕТИМОЛОГІЯ
негоціа́нт «купець, що торгує оптом»
запозичення з німецької або французької мови;
фр. négociant «купець, негоціант», н. Negoziánt «тс.» походять від лат. negōtiāns (род. в. negōtiantis) «оптовий торговець, купець», пов’язаного з negōtium «заняття, діло», що є результатом злиття перших двох компонентів виразу neg’ ōtium est «це не є дозвіллям»;
neg’ (‹*negi) «не» споріднене з лит. nègi «також не, все ж не, адже не», nègu «тс.», днн. neс «і не», стсл. нижє «тс.», а ōtium «вільний час, дозвілля» етимологічно неясне;
р. болг. негоциа́нт, бр. негацыя́нт, п. negocjant, ч. negociant «торговий агент», схв. негоциjант, слн. negociánt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
него́ція
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| негацыя́нт | білоруська |
| негоциа́нт | болгарська |
| neс «і не» | давньонижньонімецька |
| negōtiāns «оптовий торговець, купець» (род. в. negōtiantis) | латинська |
| nègi «також не, все ж не, адже не» | литовська |
| Negoziánt «тс.» | німецька |
| negocjant | польська |
| негоциа́нт | російська |
| негоциjант | сербохорватська |
| negociánt | словенська |
| нижє «тс.» | старослов’янська |
| négociant «купець, негоціант» | французька |
| negociant «торговий агент» | чеська |
| negōtium «заняття, діло» | ? |
| est «це не є дозвіллям» | ? |
| nègu «тс.» | ? |
| ōtium «вільний час, дозвілля» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України