НЕГАТИВ — ЕТИМОЛОГІЯ
негати́в
запозичення з французької мови;
фр. négatif (жін. р. négativе) «заперечний, негативний; негатив» походить як запозичення від лат. negātīvus «заперечний, негативний», пов’язаного з nеgо, -āre «давати негативну відповідь, заперечувати; відмовляти», що зводиться до *nеg(i) «не, ні» (підсиленої форми частки nn̥ «не»), спорідненого з лит. nègi «також не, все ж не, адже не», nègu «тс.», днн. nec «і не», стсл. нижє «тс.»;
р. болг. м. негати́в, бр. негатыў, п. negatyw, ч. negativ, слц. negatív, схв. нȅгатūв, слн. négativ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
негати́вний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| негатыў | білоруська |
| негати́в | болгарська |
| nec «і не» | давньонижньонімецька |
| negātīvus «заперечний, негативний» | латинська |
| nègi «також не, все ж не, адже не» | литовська |
| негати́в | македонська |
| negatyw | польська |
| негати́в | російська |
| нȅгатūв | сербохорватська |
| negatív | словацька |
| négativ | словенська |
| нижє «тс.» | старослов’янська |
| négatif «заперечний, негативний; негатив» (жін. р. négativе) | французька |
| negativ | чеська |
| -āre «давати негативну відповідь, заперечувати; відмовляти» | ? |
| *nеg(i) «не, ні» (підсиленої форми частки nn̥ «не») | ? |
| nègu «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України