НЕВІСТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

від ne «не» і *vēdno «віно», букв. «не продана» (Wiedemann BB 26, 216–217), а також зіставлення з лит. vaіsà «плодючість», pavaĩsti «зачати», букв. «не запліднена, яка не зачала» (Berneker IF 10, 166), з лат. noverca «мачуха», букв. «нова жінка в сім’ї» (Otrębski PF 11, 284–289);

псл. nevěsta, етимологічно не зовсім ясне;

на думку більшості дослідників, утворене з частки ne «не» і прикметника жін. р. věsta «знайома, відома», пов’язаного з дієсловом věděti «знати» (пор. вл. wěsty «відомий, визначений, певний», njewěsty «невідомий», стсл. вѣсть «відомий»);

назва може трактуватися як прояв мовного табу (намагання утаїти від злих духів перехід дівчини в іншу сім’ю);

інші дослідники реконструюють *neu̯ou̯edta, утворене з коренів іє. *neu̯- «новий» і *u̯ed(h)- «вести; брати заміж» (букв. «новоприведена»), пор. лит. vèsti «одружуватися», nauvedà «молода», др. водити жену «одружуватися», водимая «дружина» (Откупщиков ЭИРЯ IV 96–103; Machek ESJČ 398; Prusík KZ 33, 160–161; Mikl. EW 214);

при цьому залишається загадковим кореневе Í замість очікуваного е;

виводиться також з *neu̯ois-ta ‹ *ne-u̯oik ̑-ta (іє. *u̯oik ̑- «рід»), букв. «нерідна» (Мартынов ВЯ 1960/5, 143), або з *ne-u̯ēd-tā, букв. «ще не викрадена» (Bezlaj ESSJ II 221–222);

недостатньо обґрунтовані спроби виведення з *nevě-, форми місц. в. від *neu̯os «новий», і *sthā- (пор. ста́роста), букв. «яка перебуває в новому становищі» (Iljinskij AfSlPh 24, 227–228; 28, 456);

з *neu̯istha, найвищого ступеня порівняння від *neu̯os «новий, молодий» (букв. «наймолодша», пор. дінд. návišṭhaḥ «наймолодший» – Трубецкой Slavia I 12–13);

з *neu- «ново-» і *ēdtā, пасивного дієприкметника мин. ч. ж. р. від *ēdō- «приймати, брати собі» (букв. «новоприйнята», пор. дінд. ādaḥ «який приймає», āt-taḥ «прийнятий» – Kořínek LF 57, 8–15);

р. неве́ста «наречена; молода; заручена; відданиця», бр. няве́ста «наречена, [нестара жінка]», др. невѣста «наречена; невістка», п. niewiasta «жінка», ч. nevěsta «наречена; невістка», слц. nevesta «тс.», вл. нл. njewjesta «наречена», болг. неве́ста (невя́ста) «наречена; молодиця; невістка», м. невеста «тс.», схв. нèвеста «молодиця; невістка», слн. nevésta «наречена», стсл. нєвѣста «наречена; невістка»;

очевидно, результат видозміни давнішого [неві́сник] *«продавець жінок», похідного від [неві́ста] «жінка», вторинно зближеного з навісни́й;

результат перенесення і видозміни назви [неві́ста] «наречена»;

перенесення зумовлене білим кольором квіток цих рослин, що асоціюється з образом нареченої;

пор. р. [неве́стка] «кімнатна рослина з білими або блідо-голубими квітками»;