НЕВІСТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
неві́ста «дівчина або жінка, яка одружується, наречена; [жінка; дружина Ж; невістка ВеЛ]»
від ne «не» і *vēdno «віно», букв. «не продана» (Wiedemann BB 26, 216–217), а також зіставлення з лит. vaіsà «плодючість», pavaĩsti «зачати», букв. «не запліднена, яка не зачала» (Berneker IF 10, 166), з лат. noverca «мачуха», букв. «нова жінка в сім’ї» (Otrębski PF 11, 284–289);
псл. nevěsta, етимологічно не зовсім ясне;
на думку більшості дослідників, утворене з частки ne «не» і прикметника жін. р. věsta «знайома, відома», пов’язаного з дієсловом věděti «знати» (пор. вл. wěsty «відомий, визначений, певний», njewěsty «невідомий», стсл. вѣсть «відомий»);
назва може трактуватися як прояв мовного табу (намагання утаїти від злих духів перехід дівчини в іншу сім’ю);
інші дослідники реконструюють *neu̯ou̯edta, утворене з коренів іє. *neu̯- «новий» і *u̯ed(h)- «вести; брати заміж» (букв. «новоприведена»), пор. лит. vèsti «одружуватися», nauvedà «молода», др. водити жену «одружуватися», водимая «дружина» (Откупщиков ЭИРЯ IV 96–103; Machek ESJČ 398; Prusík KZ 33, 160–161; Mikl. EW 214);
при цьому залишається загадковим кореневе Í замість очікуваного е;
виводиться також з *neu̯ois-ta ‹ *ne-u̯oik ̑-ta (іє. *u̯oik ̑- «рід»), букв. «нерідна» (Мартынов ВЯ 1960/5, 143), або з *ne-u̯ēd-tā, букв. «ще не викрадена» (Bezlaj ESSJ II 221–222);
недостатньо обґрунтовані спроби виведення з *nevě-, форми місц. в. від *neu̯os «новий», і *sthā- (пор. ста́роста), букв. «яка перебуває в новому становищі» (Iljinskij AfSlPh 24, 227–228; 28, 456);
з *neu̯istha, найвищого ступеня порівняння від *neu̯os «новий, молодий» (букв. «наймолодша», пор. дінд. návišṭhaḥ «наймолодший» – Трубецкой Slavia I 12–13);
з *neu- «ново-» і *ēdtā, пасивного дієприкметника мин. ч. ж. р. від *ēdō- «приймати, брати собі» (букв. «новоприйнята», пор. дінд. ādaḥ «який приймає», āt-taḥ «прийнятий» – Kořínek LF 57, 8–15);
р. неве́ста «наречена; молода; заручена; відданиця», бр. няве́ста «наречена, [нестара жінка]», др. невѣста «наречена; невістка», п. niewiasta «жінка», ч. nevěsta «наречена; невістка», слц. nevesta «тс.», вл. нл. njewjesta «наречена», болг. неве́ста (невя́ста) «наречена; молодиця; невістка», м. невеста «тс.», схв. нèвеста «молодиця; невістка», слн. nevésta «наречена», стсл. нєвѣста «наречена; невістка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
неві́сник
«шурин, брат дружини»
неві́сниця
«невістка»
невісти́тель-дружи́тель
«той, що робить дружиною»
неві́стиця
«невістка»
неві́стка
невістча́ний
«який належить невістці чи невісткам»
невістю́к
«бабій; жіночний чоловік, баба»
невістю́х
«жіночний чоловік, баба»
не́вістя
«дружина»
(с. р.)
уневісти́ти
«зробити дружиною»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
няве́ста «наречена, [нестара жінка]» | білоруська |
неве́ста «наречена; молодиця; невістка» (невя́ста) | болгарська |
njewjesta «наречена» | верхньолужицька |
водити «одружуватися» | давньоруська |
жену «одружуватися» | давньоруська |
невѣста «наречена; невістка» | давньоруська |
*neu̯- «новий» | індоєвропейська |
noverca «мачуха» | латинська |
vaіsà «плодючість» | литовська |
vèsti «одружуватися» | литовська |
невеста «тс.» | македонська |
njewjesta «наречена» | нижньолужицька |
niewiasta «жінка» | польська |
nevěsta | праслов’янська |
věsta «знайома, відома» | російська |
від *ēdō- «приймати, брати собі» (букв. «новоприйнята», пор. дінд. ādaḥ «який приймає», āt-taḥ «прийнятий» -- Kořínek LF 57, 8--15) | російська |
неве́ста «наречена; молода; заручена; відданиця» | російська |
нèвеста «молодиця; невістка» | сербохорватська |
nevesta «тс.» | словацька |
nevésta «наречена» | словенська |
нєвѣста «наречена; невістка» | старослов’янська |
від *ēdō- «приймати, брати собі» (букв. «новоприйнята», пор. дінд. ādaḥ «який приймає», āt-taḥ «прийнятий» -- Kořínek LF 57, 8--15) | чеська |
nevěsta «наречена; невістка» | чеська |
*vēdno «віно» | ? |
pavaĩsti «зачати» | ? |
ne «не» | ? |
věsta «знайома, відома» | ? |
věděti «знати» (пор. вл. wěsty «відомий, визначений, певний», njewěsty «невідомий», стсл. вѣсть «відомий») | ? |
*neu̯ou̯edta | ? |
*u̯ed(h)- «вести; брати заміж» (букв. «новоприведена») | ? |
vèsti «одружуватися» | ? |
nauvedà «молода» | ? |
водимая «дружина» | ? |
*neu̯ois-ta (іє. *u̯oik ̑- «рід») | ? |
*ne-u̯ēd-tā | ? |
*nevě- | ? |
від *neu̯os «новий» | ? |
від *neu̯os «новий» | ? |
*sthā- (пор. ста́роста) | ? |
*neu̯istha | ? |
*neu̯os «новий, молодий» (букв. «наймолодша», пор. дінд. návišṭhaḥ «наймолодший» -- Трубецкой Slavia I 12--13) | ? |
*neu- «ново-» | ? |
*ēdtā | ? |
від *ēdō- «приймати, брати собі» (букв. «новоприйнята», пор. дінд. ādaḥ «який приймає», āt-taḥ «прийнятий» -- Kořínek LF 57, 8--15) | ? |
від *ēdō- «приймати, брати собі» (букв. «новоприйнята», пор. дінд. ādaḥ «який приймає», āt-taḥ «прийнятий» -- Kořínek LF 57, 8--15) | ? |
наві́сник (про брата, який продає сестер; те саме, що наві́чник)
очевидно, результат видозміни давнішого [неві́сник] *«продавець жінок», похідного від [неві́ста] «жінка», вторинно зближеного з навісни́й;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
неві́сник «продавець жінок» | українська |
неві́ста «жінка» | українська |
навісни́й | українська |
неві́стки «хризантема лучна, Chrysanthemum leucanthemum L.; [айстра китайська, Aster chinensis L. Ж]» (бот.)
результат перенесення і видозміни назви [неві́ста] «наречена»;
перенесення зумовлене білим кольором квіток цих рослин, що асоціюється з образом нареченої;
пор. р. [неве́стка] «кімнатна рослина з білими або блідо-голубими квітками»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
невістулка
«хризантема лучна»
невісту́льки́
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
неве́стка «кімнатна рослина з білими або блідо-голубими квітками» | російська |
неві́ста «наречена» | ? |
неве́стка «кімнатна рослина з білими або блідо-голубими квітками» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України