НЕВІРНА — ЕТИМОЛОГІЯ

зві́рити «ослабити, знесилити» (про хворобу)

не зовсім ясні похідні утворення від ві́рити (можливий семантичний розвиток: «бути вірним, відданим» → «надокучати, набридати») або від [неві́рний] «поганий; несмачний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

наві́ритися «набриднути, надокучити»
увіря́тися «набридати, ставати противним»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ві́рити «поганий; несмачний» (можливий семантичний розвиток: «бути вірним, відданим» → «надокучати, набридати») ?
неві́рний «поганий; несмачний» ?

неві́рка «білка»

результат видозміни деетимологізованого [веві́рка] «тс.», можливо, зумовленої впливом слова неві́рний;
нл. njewjerica «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
njewjerica «тс.» нижньолужицька
веві́рка «тс.» ?
неві́рний ?

поневіря́ти «знущатися, зневажати; притамовувати, заглушувати»

псл. ponevěrati;
похідне ітеративне утворення від дієслова *verti «замикати, замкнути» у заперечній формі *ne verti «не замикати, не замкнути», що згодом набуло метафоричного значення «кидати, кинути напризволяще, (з)нехтувати»;
у дальшій історії слов’янських мов, зокрема української, продовження псл. [ponevěrati] і їх похідні зазнали впливу з боку рефлексів іменника věrа «віра» і пов’язаних з ним слів, зокрема укр. неві́ра «нехристиянин», неві́рні «прибічники іншої релігії»;
виведення від гіпотетичної основи *ver- «мати в полі зору», зіставлюваної з лат. vereor «шаную, поважаю», нвн. wahren «берегти, оберігати» (Machek ESJČ 471) позбавлене підстав;
п. ponie-wierać «недбало обходитися (з речами); зневажати», poniewierać się «валятися (про речі); поневірятися, тинятися (про людей)», ч. [poněvirac] «нехтувати, погано поводитися», слц. ponevierat’ sa «блукати, тинятися; (про речі) валятися», слн. ponevériti «розтратити, привласнити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

поневі́рець «мерзенний, ниций»
поневірка «поневіряння»
поне́вірки «погане, жорстоке ставлення»
поневі́ркувати «зневажати; попихати»
поневі́рство «тс.»
поневіря́ння
поневіря́тися «бідувати; тинятися; [знущатися]»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
vereor «шаную, поважаю» латинська
wahren «берегти, оберігати» нововерхньонімецька
poniewierać «недбало обходитися (з речами); зневажати»«валятися (про речі); поневірятися, тинятися (про людей)» польська
poniewierać się «недбало обходитися (з речами); зневажати»«валятися (про речі); поневірятися, тинятися (про людей)» польська
ponevěrati праслов’янська
*verti «замикати, замкнути» праслов’янська
verti «не замикати, не замкнути» праслов’янська
ponevěrati «віра» праслов’янська
věrа праслов’янська
věrа праслов’янська
*ver- «мати в полі зору» праслов’янська
ponevierat' sa «блукати, тинятися; (про речі) валятися» словацька
ponevériti «розтратити, привласнити» словенська
неві́ра «нехристиянин» українська
неві́рні «прибічники іншої релігії» українська
poněvirac «нехтувати, погано поводитися» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України