НЕВРАЗНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

рази́ти

псл. raziti «бити, ударяти», утворене від razъ «удар»;
припускається (Skok III 115) і зворотний шлях утворення (псл. razъ від raziti);
р. рази́ть, бр. [ра́зіць] «вражати, ображати», др. поразити «ударити; перемогти», п. razić «бити, разити», ч. raziti «штампувати, карбувати; прорубувати», слц. razit’ «карбувати; пахнути», вл. porazyć «вразити; подолати, перемогти», нл. razyś, болг. поразя́ «разити; розбити», м. порази, схв. пора́зити «тс.», слн. ráziti «дряпати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́разка
виразко́вий
ви́разок «виразка»
відра́за
відра́зливий
відра́зний
вража́ти
вра́ження
вражі́ння
вражли́вий
вра́за
вра́зи́ти
вразли́вий
дора́зка «образа»
дора́зливий «влучний, точний, вирішальний; чуттєвий»
дора́зний «влучний, вирішальний, чіткий, пунктуальний»
дора́зький «тс.»
заража́ти
зара́за
за́разень «заразна речовина»
зарази́ти «передати інфекцію»
зара́зли́вий
зара́зни́й
зара́зник «передавач зарази»
знезара́зити
наража́ти «піддавати»
наража́тися «наштовхуватися; ставити себе під загрозу; [(комусь) ображати, бути неприємним, кривдити Ж]»
невра́зний «невразливий»
одра́за
переразли́вий «пронизливий, разючий»
перера́зний «тс.»
поража́ти «уражати»
пораже́нець
пора́ження
пораже́нство
пора́за «рана Г; поранення; поразка; мука, лихо Нед»
порази́ти
пора́зити «поранити, укусити»
пора́зка
прира́жений «обпалений сонцем»
прора́зливий «різкий, пронизливий»
пророжа́ти «простромлювати, пробивати колом, рожном»
разли́вий «разячий»
разни́й «дратівливий, чутливий; болючий, пронизливий»
разо́к «вразлива на дотик рана»
разю́чий
разя́чий
уража́ти
ура́ження «образа; захворювання»
ура́жувати
ура́з «рана; удар; образа, зневага; [матка Г; випадіння матки у жінок Бі]»
ура́за «рана, удар, образа»
ура́зи́ти
ура́зка «пошкодження, ранка»
ура́зли́вий
ура́зний «болючий; який викликає біль»
ура́зовий «поранений»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ра́зіць «вражати, ображати» білоруська
поразя́ «разити; розбити» болгарська
porazyć «вразити; подолати, перемогти» верхньолужицька
поразити «ударити; перемогти» давньоруська
порази македонська
razyś нижньолужицька
razić «бити, разити» польська
raziti «бити, ударяти» праслов’янська
razъ «удар» праслов’янська
рази́ть російська
пора́зити «тс.» сербохорватська
razit' «карбувати; пахнути» словацька
ráziti «дряпати» словенська
raziti «штампувати, карбувати; прорубувати» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України