НЕВЗАБАРІ — ЕТИМОЛОГІЯ
бари́ти «затримувати, гаяти; [боронити Ж]»
залишок псл. bariti «говорити, балакати», спорідненого з ба́ри, похідного від іє. *bhā-, того самого, що і в словах ба́яти, бала́кати та ін;
значення розвивалось так: «балакати – забалакувати – затримувати розмовами – затримувати»;
непереконливими є спроби пов’язання з коренем by-, тим самим, що в бути (Mikl. EW 26), зокрема з його [різновидом у слові ба́вити (Ильинский РФВ 62, 251–253), або з схв. забòравити «забути», псл. variti «іти вперед» (Trubačev, ZfSl 3, 671), як і з р. ба́рин «пан» (Даль І 49; Краўчук Белар. лінгв. 4, 68).– Мельничук Этимология 1967,60.– Див. ще ба́ри, ба́яти;
р. [бари́ть] «затримувати», бр. [бары́ць] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заба́ра
«затримка»
заба́рливий
забарни́й
невзаба́рі
незабаром
оба́ратися
обаря́ти
«баритися»
унезаба́рі
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бары́ць «тс.» | білоруська |
*bhā- | індоєвропейська |
variti «іти вперед» | праслов’янська |
ба́рин «пан» | російська |
бари́ть «затримувати» | російська |
bariti «говорити, балакати» | ? |
ба́ри | ? |
ба́яти | ? |
бала́кати | ? |
так: «балакати -- забалакувати -- затримувати розмовами -- затримувати» | ? |
by- | ? |
бути | ? |
ба́вити «забути» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України