НЕБЕЗПРЕМІННО — ЕТИМОЛОГІЯ
непремі́нно «неодмінно»
запозичено в давньоруську мову зі старослов’янської;
стсл. нeпрѣмѣньнъ «незмінний», паралельне п. nieprzemienny «тс.», слц. nepremenný «постійний», утворене від прѣмѣньнъ «змінний, перемінний», похідного від прѣмѣна «переміна, зміна», якому відповідає укр. перемі́на;
р. непреме́нно «неодмінно», непреме́нный «неодмінний», др. непрѣмѣньно (непремѣньно) «незмінно, постійно», непрѣмѣньныи «незмінний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безпре́мі́нний
«неодмінний»
безпре́мі́нно
небезпре́мінно
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| непрѣмѣньно «незмінно, постійно» (непремѣньно) | давньоруська |
| непрѣмѣньныи «незмінний» | давньоруська |
| непремѣньно | давньоруська |
| nieprzemienny «тс.» | польська |
| непреме́нно «неодмінно» | російська |
| непреме́нный «неодмінний» | російська |
| nepremenný «постійний» | словацька |
| neпрѣмѣньнъ «незмінний» | старослов’янська |
| прѣмѣньнъ «змінний, перемінний» | старослов’янська |
| прѣмѣна «переміна, зміна» | старослов’янська |
| перемі́на | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України