НАЦІОНАЛІСТУ — ЕТИМОЛОГІЯ
на́ція
через польську мову запозичене з латинської;
лат. nātiō «народження, походження, рід; народ, нація» пов’язане з nāscī (*gnāscī) «народжуватися», спорідненим з дінд. jātíḥ «народження, родина», jñātíḥ «родич», гр. γένεσις «походження, народження», гот. *knōþs «рід, покоління», укр. зять;
р. болг. на́ция, бр. на́цыя, п. nacja, ч. nace, слц. nácia, вл. нл. nacija, м. нациjа, схв. нāциjа, слн. nácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
націона́л
націоналіза́ція
націоналі́зм
націоналізува́ти
націоналі́ст
націона́льний
націона́льність
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| на́цыя | білоруська |
| на́ция | болгарська |
| nacija | верхньолужицька |
| *knōþs «рід, покоління» | готська |
| γένεσις «походження, народження» | грецька |
| jātíḥ «народження, родина» | давньоіндійська |
| nātiō «народження, походження, рід; народ, нація» | латинська |
| нациjа | македонська |
| nacija | нижньолужицька |
| nacja | польська |
| на́ция | російська |
| нāциjа | сербохорватська |
| nácia | словацька |
| nácija | словенська |
| зять | українська |
| nace | чеська |
| jñātíḥ «родич» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України