НАХРАПИСТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
на́хра́пом
запозичення з російської мови;
р. нахра́пом є формою орудного відмінка від нахра́п «нахабство, насильство», утвореного з прийменника на «на» та іменника [храп] «злість» (пор. у виразі укр. мати храп на кого «злоститися на кого, мати зуб на кого»);
неприйнятним є пов’язання (Горяев 226; Matzenauer LF 11, 174) з п. okropny «жахливий, страхітливий», дісл. hrappr «буйний, нахабний», снн. rapp «гарячий, запальний»;
бр. нахра́пам;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нахра́пистий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| нахра́пам | білоруська |
| hrappr «буйний, нахабний» | давньоісландська |
| okropny «жахливий, страхітливий» | польська |
| нахра́пом «нахабство, насильство» | російська |
| нахра́п «нахабство, насильство» | російська |
| rapp «гарячий, запальний» | середньонижньонімецька |
| на «на» | ? |
| храп «злість» (пор. у виразі укр. мати храп на кого «злоститися на кого, мати зуб на кого») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України