НАУЩАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
наусти́ти
запозичене в давньоруську мову зі старослов’янської;
стсл. наоустити могло бути утворене від оустити «навівати, спонукати» (КЭСРЯ 285) або від прийменникового виразу на оуста (Фасмер ІІІ 49);
р. наусти́ть, науща́ть, бр. [навушча́ць], др. наустити, наущати, п. poduszczyć «наустити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
на́уст
«наущення»
наусти́тель
науща́ти
нау́ще́ння
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| навушча́ць | білоруська |
| наустити | давньоруська |
| poduszczyć «наустити» | польська |
| наусти́ть | російська |
| наоустити могло бути утворене від оустити «навівати, спонукати» | старослов’янська |
| науща́ть | українська |
| наущати | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України