НАТІЛЬНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. tělo не зовсім ясного походження;

часто зіставляється з лтс. tē̹ls, tēle «образ, тінь, статуя», tē̹luôt «надавати форми» (Skok III 468–469; Trautmann 317; Zubatý St. a čl. I 2, 132; Mikkola Ursl. Gr. I 46);

з другого боку, латиські слова вважаються запозиченими з давньоруської мови (Mühl.–Endz. IV 171; Karulis II 386–388);

пропонується також (Pisani Paideia, 8, 1953, 89–90) реконструкція *tait-lo;

виведення tělo з *tēnlo, спорідненого з дінд. tanū́ḥ, tanúḥ «тіло» (Oštir WuS III 206–207), неможливе (псл. було б *tęlo);

ненадійними є й інші зіставлення: з гр. τέλος «завершення, виконання; мета; строк; податок; загін» (Machek ESJČ 638–639; Holub–Lyer 479);

з прус. stallit «стояти», дінд. sthálati «стоїть», sthálā «насип» (Ильинский РФВ 63, 333–335);

з гот. stains «камінь», гр. στίᾱ, στίōν «камінець», στĩφος «купа», вірм. t‘in «виноградне зернятко» (Petersson KZ 47, 281–282);

з псл. těnь «тінь» (Mikl. EW 356; Младенов 646; Vondrák BB 29, 178);

з псл. tьlo «тло» (Lewy PBrB 32, 137);

р. те́ло, бр. це́ла, др. тѣло, п. ciałо, ч. tělo, слц. telo, вл. ćeło, нл. śeło, болг. тя́ло, м. тело, схв. тȇло, слн. teló, стсл. тѣло;