НАТХНЕННЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
надиха́ти «збуджувати натхнення»
запозичення з польської мови;
п. natchnąć, natchnienie, утворені з префікса na- і основи дієслова tchnąć, що продовжує давнішу форму dъxnǫti «дихнути», є, як і ч. nadchnouti, nadšení, кальками лат. inspīro «надихаю», inspīrātio «натхнення», утворених з префікса in- «в-, на-» і основи дієслова spīro «дихаю»;
латинські форми є, очевидно, в свою чергу, кальками гр. ἐμπνέω (ἐμπνείω)«надуваю, надихаю», ἔμπνοια «дихання, натхнення», до яких зводиться як калька і стсл. (въ)дъхновєниѥ, р. вдохнове́ние (Шанский ЭСРЯ І 3, 32);
форми надиха́ти, надихну́ти, на́дих утворені як власне українські варіанти – кальки до запозичених форм;
бр. натхні́ць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
на́дих
«натхнення»
надихну́ти
натхне́нний
натхне́нник
натхне́ння
натхну́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| натхні́ць | білоруська |
| ἐμίίπνέω «надуваю, надихаю» (ἐμπνείω) | грецька |
| ἔμΉπνοια «дихання, натхнення» | грецька |
| inspīro «надихаю» | латинська |
| inspīrātio «натхнення» | латинська |
| in- «в-, на-» | латинська |
| spīro «дихаю» | латинська |
| natchnąć | польська |
| natchnienie | польська |
| na- | польська |
| dъxnǫti «дихнути» | польська |
| tchnąć | польська |
| tchnąć | польська |
| вдохнове́ние | російська |
| (въ)дъхновєниѥ | старослов’янська |
| надиха́ти | українська |
| надихну́ти | українська |
| на́дих | українська |
| nadchnouti | чеська |
| nadšení | чеська |
тхну́ти «дихати, дихнути; повівати, повіяти; мати сильний, різкий запах; [гнити, псуватися]»
псл. dъxnǫti, пов’язане чергуванням голосних з dyxati «дихати»;
р. [затхну́ться] «задихнутися», за́тхлый «гнилий (запах)», бр. тхаць «дихати, віяти», тхнуць «дихнути, повіяти; тхнути, пахнути», тхлі́на «затхлість, тухлий запах», п. tchnąć «дихати; дихнути; [тхнути]»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́дхлий
«тс.»
ви́тхатися
«вивітритися, видихатися»
ви́тхлий
«який видихався»
ви́тхнутися
«тс.»
дхну́ти
«дихнути»
дхну́тися
«зітхнутися»
за́тхлий
затхну́тися
«набути неприємного запаху, зіпсуватися»
зітха́ти
зітхну́ти
на́дха
«відрижка з неприємним запахом»
надхне́ний
«тс.»
надхне́ння
надхну́ти
«тс.»
на́тха
«тс.»
натхнений
«натхненний; натхнутий»
натхне́нний
натхне́нник
натхне́ння
натхну́ти
«викликати душевне піднесення, надихнути»
потхну́ти
«повіяти, подути»
при́тхля
«затхлість»
притхну́тися
«засмердітися»
тхлий
«живий»
тхні́ння
«дихання Г; запах, дух Нед»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тхаць «дихати, віяти» | білоруська |
| тхнуць «дихнути, повіяти; тхнути, пахнути» | білоруська |
| tchnąć «дихати; дихнути; [тхнути]» | польська |
| dъxnǫti | праслов’янська |
| dyxati «дихати» | праслов’янська |
| затхну́ться «задихнутися» | російська |
| за́тхлый «гнилий (запах)» | російська |
| тхлі́на «затхлість, тухлий запах» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України