НАСТУРЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
насту́рція «красоля, Tropaeolum L.» (бот.)
назва, засвоєна з латинської ботанічної номенклатури;
лат. nasturtium (nasturcium) виникло, очевидно, з *nās-torqu̯i̯om «те, що мучить ніс» (рослина має дуже приємний запах), яке складається з основ іменника nāsus «ніс», спорідненого з псл. nosъ, укр. ніс, і дієслова torqueo, -ēre «мучити», до якого зводиться укр. торту́ра;
р. болг. насту́рция, бр. насту́рка, [насту́лька], п. nasturcja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
настра́нція
«настурція лікарська, Nasturtium officinale L.»
настурка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| насту́рка | білоруська |
| насту́рция | болгарська |
| nasturtium (nasturcium) | латинська |
| nasturcja | польська |
| nosъ | праслов’янська |
| насту́рция | російська |
| ніс | українська |
| торту́ра | українська |
| насту́лька | українська |
| *nās-torqu̯i̯om «те, що мучить ніс» (рослина має дуже приємний запах) | ? |
| nāsus «ніс» | ? |
| -ēre «мучити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України