НАСТРОЙТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
стрій «ряд; одяг, наряд»
псл. strojь «порядок»;
очевидно, споріднене з лтс. strãjа «стійло, вистелене соломою», ав. urvarō-straya- «обрізування рослин», лат. stria «жолоб, паз; складка; борозна, рівчак»;
іє. *ster- «розстилати»;
менш переконливе зведення (Schuster-Šewc 1531–1532) до іє. *streі- «тугий, твердий, жорсткий»;
р. строй, строить, бр. строй, стро́іць, др. строи «порядок, будова», строити «будувати, керувати», п. strój «вбрання; лад», stroić «наряджати; настроювати; робити», ч. stroj «машина», strojiti «готувати, влаштовувати; наряджати», слц. stroj «машина; структура; засіб; одяг», strojit’ «готувати; виготовляти; одягати», вл. stroj «машина; інструмент», trojić «приготувати; виготовити, одягти», нл. tšojś «тс.», болг. строй «стрій; устрій», строя́ «будую», м. строj «лад; устрій», строи «будує; настроює», схв. strо̑j «лад; шеренга; машина», стра̏jити «шикувати; дубити шкіру; каструвати», слн. strа̏j «машина; устрій», strоjíti «дубити (шкіру), strójіti «святкувати», стсл. строи «устав, порядок, устрій; управління; провидіння; спорядження», строити «влаштовувати, готувати; керувати, правити; вирішувати; спричиняти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́стрій
«парадний одяг»
вистрі́йний
«парадний»
вистро́йність
«прикраси»
на́стрій
настро́єнє
«настрій»
настро́їти
настро́йка
настро́ювач
перестрі́й
«перебудова»
перестрі́йка
перестро́йка
переу́стрій
«тс.»
постро́їни
«будівлі»
при́стрі́й
пристрі́йний
«приводний»
ро́зстрій
«розлад; [дисгармонія Нед]»
розстро́їти
розстро́йство
«порушення, розлад»
стрі́йни́й
«гарно одягнений; гармонійний»
стрійни́к
«чепурун, франт»
стрі́йно
«нарядно»
стро́єм
стро́їти
«шикувати; будувати; впорядковувати; [наряджати]»
стро́йка
«будівля»
стро́йний
«тс. Г; злагоджений»
стро́йник
«настроювач»
стро́йно
«тс.»
стройови́й
стройови́к
стройо́к
«прикраса з штучних квітів»
стро́я
«прикраса»
у́стрій
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
urvarō-straya- «обрізування рослин» | авестійська |
строй | білоруська |
стро́іць | білоруська |
строй «стрій; устрій» | болгарська |
строя́ «будую» | болгарська |
stroj «машина; інструмент»«приготувати; виготовити, одягти» | верхньолужицька |
trojić «машина; інструмент»«приготувати; виготовити, одягти» | верхньолужицька |
строи «порядок, будова» | давньоруська |
строити «будувати, керувати» | давньоруська |
*ster- «розстилати» | індоєвропейська |
*streі- «тугий, твердий, жорсткий» | індоєвропейська |
stria «жолоб, паз; складка; борозна, рівчак» | латинська |
strãjа «стійло, вистелене соломою» | латиська |
строj «лад; устрій» | македонська |
строи «будує; настроює» | македонська |
tšojś «тс.» | нижньолужицька |
strój «вбрання; лад»«наряджати; настроювати; робити» | польська |
stroić «вбрання; лад»«наряджати; настроювати; робити» | польська |
strojь «порядок» | праслов’янська |
строй | російська |
строить | російська |
strо̑j «лад; шеренга; машина» | сербохорватська |
стра̏jити «шикувати; дубити шкіру; каструвати» | сербохорватська |
stroj «машина; структура; засіб; одяг»«готувати; виготовляти; одягати» | словацька |
strojit' «машина; структура; засіб; одяг»«готувати; виготовляти; одягати» | словацька |
strа̏j «машина; устрій»«дубити (шкіру), strójіti «святкувати» | словенська |
strоjíti «машина; устрій»«дубити (шкіру), strójіti «святкувати» | словенська |
строи «устав, порядок, устрій; управління; провидіння; спорядження» | старослов’янська |
строити «влаштовувати, готувати; керувати, правити; вирішувати; спричиняти» | старослов’янська |
stroj «машина»«готувати, влаштовувати; наряджати» | чеська |
strojiti «машина»«готувати, влаштовувати; наряджати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України