НАСТАЧИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ста́чити «вистачати»

очевидно, псл. *statъčiti «тс.», похідне від statъkъ «достаток, майно»;
зіставлення з лит. tèkti «вистачати» (Machek ESJČ 573) недостатньо переконливе;
р. [ста́чить] «вистачати», п. ст. statczyć, ч. stačiti, слц. stačit’, нл. dostacyś, ст. stacyś «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вистача́ти
ви́стачити
доста́чити
наста́ток «вдосталь»
настатча́ти «настачати»
наста́чити
недоста́ча
неста́ча
постача́льний
постача́льник
постача́ти
приста́ча «доставка»
стача́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tèkti «вистачати» литовська
dostacyś нижньолужицька
stacyś «тс.» нижньолужицька
statczyć польська
*statъčiti «тс.» праслов’янська
statъkъ «достаток, майно» праслов’янська
ста́чить «вистачати» російська
stačit' словацька
stačiti чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України