НАСТАЧИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ста́чити «вистачати»
очевидно, псл. *statъčiti «тс.», похідне від statъkъ «достаток, майно»;
зіставлення з лит. tèkti «вистачати» (Machek ESJČ 573) недостатньо переконливе;
р. [ста́чить] «вистачати», п. ст. statczyć, ч. stačiti, слц. stačit’, нл. dostacyś, ст. stacyś «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вистача́ти
ви́стачити
доста́чити
наста́ток
«вдосталь»
настатча́ти
«настачати»
наста́чити
недоста́ча
неста́ча
постача́льний
постача́льник
постача́ти
приста́ча
«доставка»
стача́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tèkti «вистачати» | литовська |
| dostacyś | нижньолужицька |
| stacyś «тс.» | нижньолужицька |
| statczyć | польська |
| *statъčiti «тс.» | праслов’янська |
| statъkъ «достаток, майно» | праслов’янська |
| ста́чить «вистачати» | російська |
| stačit' | словацька |
| stačiti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України