НАРКОТИКОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
нарко́з
запозичення з французької мови;
фр. narcose походить від слат. narсosis, яке зводиться до гр. νάρκωσις «заціпеніння», похідного від ναρκάω «ціпенію, заклякаю», νάρκη «параліч», очевидно, споріднених з двн. sner(a)han «обхопити, застібнути, стягнути»;
р. бр. нарко́з, п. вл. narkoza, ч. слц. слн. narkóza, болг. м. схв. нарко́за;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нарко́тик
наркоти́ч-ний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
нарко́з | білоруська |
нарко́за | болгарська |
narkoza | верхньолужицька |
νάρκωσις «заціпеніння» | грецька |
sner(a)han «обхопити, застібнути, стягнути» | давньоверхньонімецька |
нарко́за | македонська |
narkoza | польська |
нарко́з | російська |
нарко́за | сербохорватська |
narсosis | середньолатинська |
narkóza | словацька |
narkóza | словенська |
narcose | французька |
narkóza | чеська |
ναρκάω «ціпенію, заклякаю» | ? |
νάρκη «параліч» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України