НАРАЛЬНИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ра́ло
псл. *ordlo/*oradlo «соха, плуг», утворене від orati «орати»;
споріднене з лит. árklas «соха», лтс. ařklis «плуг», лат. arātrum «соха, плуг», гр. ἄροτρον «тс.», вірм. araur, тох. А, В āre «плуг»;
іє. *arǝtro- «плуг»;
р. болг. м. ра́ло, бр. ра́ла «відгалуження; товстий сук», др. рало, п. вл. нл. radło «рало», ч. rádlo, слц. radlo, полаб. radlš, схв. ра̏ло «тс.», слн. rálo «леміш, сошник», стсл. рало;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нара́лок
«залізний наконечник рала»
нара́льник
ра́лити
«орати ралом»
рали́ця
«поле, зоране ралом»
ралі́стий
«крислатий»
ралля́
«орання ралом»
ра́ля
«відгалуження»
ра́лянка
«орання ралом; час орання ралом; поле, зоране ралом»
раля́ч
«той, що йде за ралом під час роботи»
рило́
«рало»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ра́ла «відгалуження; товстий сук» | білоруська |
ра́ло | болгарська |
radło «рало» | верхньолужицька |
araur | вірменська |
ἄροτρον «тс.» | грецька |
рало | давньоруська |
*arǝtro- «плуг» | індоєвропейська |
arātrum «соха, плуг» | латинська |
aȓklis «плуг» | латиська |
árklas «соха» | литовська |
ра́ло | македонська |
radło «рало» | нижньолужицька |
radǘš | полабська |
radło «рало» | польська |
*ordlo / *oradlo «соха, плуг» | праслов’янська |
orati «орати» | праслов’янська |
ра́ло | російська |
ра̏ло «тс.» | сербохорватська |
radlo | словацька |
rálo «леміш, сошник» | словенська |
рало | старослов’янська |
āre | тохарська А |
āre | тохарська В |
rádlo | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України