НАПРЯГАЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
напряга́ти «натягувати над собою шкіру або полотно»
псл. *napręgti, napręgati, похідне від тієї самої основи псл. *pręgti (pręgati), що й запряга́ти;
р. напряга́ть «напружувати, натягувати», др. напрягу «натягну, напружу», ч. napřahati «витягати, натягати, розмахуватися, напружувати», слц. napriahnut’ «натягти, витягти, направити», вл. napřahać «напружувати, натягати», болг. напре́гна «напружую», м. напрега «напружує», схв. напре́ћи «напружити», слн. napréči «запрягти», стсл. напрѧѱи «натягти, напружити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
напряга́тися
напря́гний
«накритий»
напрягти́ся
«накриватися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| напре́гна «напружую» | болгарська |
| napřahać «напружувати, натягати» | верхньолужицька |
| напрягу «натягну, напружу» | давньоруська |
| напрега «напружує» | македонська |
| *napręgti | праслов’янська |
| *pręgti (pręgati) | праслов’янська |
| напряга́ть «напружувати, натягувати» | російська |
| напре́ћи «напружити» | сербохорватська |
| napriahnut' «натягти, витягти, направити» | словацька |
| napréči «запрягти» | словенська |
| напрѧѱи «натягти, напружити» | старослов’янська |
| napřahati «витягати, натягати, розмахуватися, напружувати» | чеська |
| napręgati | ? |
| запряга́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України