НАПРОВО — ЕТИМОЛОГІЯ
на́прово «нашвидку»
очевидно, результат фонетичного спрощення форми *напровор, утвореної з прийменника на та іменника *провор, що лежить в основі прикметника прово́рний (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *напровор | ? |
| на | ? |
| *провор | ? |
| прово́рний | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України