НАПРАСНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
напрасник «астранція велика, Astrantia major L.» (бот.)
неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти
напрасниця
«тс.»
напра́сний «несправедливий; [зухвалий, задиристий, кривдний; раптовий, наглий Г; нав’язливий, набридливий, причепливий Ме]»
переконливо не з’ясоване;
з припущенням первісного значення «раптовий» зіставляється з [праск] «тріск» (Brückner AfSlPh 23, 213), проси́ти (Варбот Этимология 1964, 30–36), прісни́й (Варбот ВЯ 1967/4, 73–74), з дінд. prasabham «насильно; швидко, раптом» (Matzenauer LF 11, 176; Charpentier AfSlPh 29, 6) та ін;
р. напра́сный «даремний, марний», бр. [напра́сна] «даремно», [напра́сліна] «наклеп», др. напрасьныи «раптовий, швидкий, запальний, жорсткий», п. [naprasny] «даремний» (з укр.), болг. [напра́сен] «раптовий», м. напразен «даремний», схв. на́прасан «запальний, рвучкий, нестримний», стсл. напраснъ «раптовий, швидкий, негайний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
напра́сна
«несправедливе обвинувачення, наклеп»
напра́сник
«кривдник, задерика»
напра́снина
«незаслужена образа, кривда»
напра́сниця
«кривдниця Г; напасть Ж»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| напра́сна «даремно» | білоруська |
| напра́сен «раптовий» | болгарська |
| prasabham «насильно; швидко, раптом» | давньоіндійська |
| напрасьныи «раптовий, швидкий, запальний, жорсткий» | давньоруська |
| напразен «даремний» | македонська |
| naprasny «даремний» (з укр.) | польська |
| напра́сный «даремний, марний» | російська |
| на́прасан «запальний, рвучкий, нестримний» | сербохорватська |
| напраснъ «раптовий, швидкий, негайний» | старослов’янська |
| напра́сліна «наклеп» | українська |
| праск «тріск» | ? |
| проси́ти | ? |
| прісни́й | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України