НАПЕРСТОК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
на́пе́рсток
псл. *napür̥stъkъ, утворене з прийменника na «на» та іменника *pьr̥stъ «палець» за допомогою суфікса -k-;
р. напёрсток, п. nаparstek, ч. nаprstek, слц. náprstok, вл. napjeršćeń, болг. на́пръ́стник, схв. нàпрстак, слн. nаpŕstnik;
Фонетичні та словотвірні варіанти
на́пе́рс(т)ник
«наперсток»
напи́рстень
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| на́пръ́стник | болгарська |
| napjeršćeń | верхньолужицька |
| nаparstek | польська |
| *napür̥stъkъ | праслов’янська |
| напёрсток | російська |
| нàпрстак | сербохорватська |
| náprstok | словацька |
| nаpŕstnik | словенська |
| nаprstek | чеська |
| *pьr̥stъ «палець» | ? |
| -k- | ? |
на́пе́рсток «кільце, яким коса прикріплюється до кісся»
очевидно, результат семантичного розвитку слова на́пе́рсток у незасвідченому значенні «перстень»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| на́пе́рсток «перстень» | ? |
напе́рсник «наперстянка, Digitalis L.» (бот.)
похідне утворення від напе́рсток, зумовлене подібністю форми квітки наперстянки до наперстка;
р. наперстя́нка, напе́рсточник, бр. напе́рстаўка, п. naparstek, ч. слц. náprstník, ч. náprstky, болг. на́пръ́стник, схв. нàпрстак, слн. nаpŕsteс;
Фонетичні та словотвірні варіанти
наперстки
напе́рстник
наперстниця
наперстнянка
наперсточниця
«тс.»
наперстя́нка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| напе́рстаўка | білоруська |
| на́пръ́стник | болгарська |
| naparstek | польська |
| наперстя́нка | російська |
| нàпрстак | сербохорватська |
| náprstník | словацька |
| nаpŕsteс | словенська |
| напе́рсточник | українська |
| náprstník | чеська |
| náprstky | чеська |
| напе́рсток | ? |
перст «палець руки»
менш переконливе пов’язання (Wiedemann BB 27, 229; Machek Recherches 59–60; Schuster-Šewc 1137) з псл. *рьr̥sь, *рьr̥sі «груди», укр. пе́рса;
іє. *(s)per- «дотикатися, спиратися»;
споріднене з лит. ріr̃štas, лтс. рìrksts, прус. pirsten «тс.», а також, очевидно, з двн. first «гребінь даху», снн. vorst «стовп», лат. postis «тс.», дінд. рṛṣṭhám «хребет, вершина», ав. paršta- «спина»;
псл. *рьr̥stъ «палець»;
р. перст, др. пьрстъ, п. parst, ч. слц. prst, вл. porst, полаб. рårstėn «перстень», болг. пръст, м. прст, схв. пр̏ст, слн. рr̂st, стсл. пръстъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
напе́рсник
«онучка (для пальців ніг)»
напе́рсниця
«тс.»
напе́рсток
«захисний ковпачок на палець при шитті; залізне кільце, яким коса кріпиться до кісся; [перстень Л]»
пе́рсний
«перстеневий»
пе́рсник
«перстенець»
пе́рсні
(мн.)
перстене́вий
перстене́ць
персте́ник
перстени́на
«тс.»
перстени́на
«перстень»
персте́ні
«персні»
пе́рстень
«обручка, каблучка; [наперсток ДзАтл І]»
перстенюва́тий
«кільцеподібний, перснеподібний»
персти́на
«тс.»
пе́рстінь
персті́ня
«персні»
(зб.)
персть
«тс.»
пири́стень
«перстень»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| paršta- «спина» | авестійська |
| пръст | болгарська |
| porst | верхньолужицька |
| first «гребінь даху» | давньоверхньонімецька |
| рṛṣṭhám «хребет, вершина» | давньоіндійська |
| пьрстъ | давньоруська |
| *(s)per- «дотикатися, спиратися» | індоєвропейська |
| postis «тс.» | латинська |
| рìrksts | латиська |
| ріr̃štas | литовська |
| прст | македонська |
| рårstėn «перстень» | полабська |
| parst | польська |
| *р<SUP>ь</SUP>r̥sь | праслов’янська |
| *р<SUP>ь</SUP>r̥sі «груди» | праслов’янська |
| *р<SUP>ь</SUP>r̥stъ «палець» | праслов’янська |
| pirsten «тс.» | прусська |
| перст | російська |
| пр̏ст | сербохорватська |
| vorst «стовп» | середньонижньонімецька |
| prst | словацька |
| рr̂st | словенська |
| пръстъ | старослов’янська |
| пе́рса | українська |
| prst | чеська |
напа́льки «наперстянка, наперсник, Digitalis L.» (бот.)
синонімічне утворення до [напе́рстки] «тс.», пов’язане з формою квітки рослини;
бр. [палечнік] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| палечнік «тс.» | білоруська |
| напе́рстки «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України