НАПЕРСНИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
напе́рсник «улюбленець, довірена особа»
запозичення з російської або церковнослов’янської мови;
р. напе́рсник походить від цсл. напьрсьникъ, утвореного з прийменника на та іменника пьрси «груди» за допомогою суфікса -ьникъ як калька гр.ἐπιοτήϑιος, утвореного з прийменника ἐπί «на» і основи іменника στήϑος «груди»;
бр. напе́рснік;
Фонетичні та словотвірні варіанти
напе́рсниця
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| напе́рснік | білоруська |
| напе́рсник | російська |
| напьрсьникъ | церковнослов’янська |
| на та іменника пьрси «груди» | ? |
| -ьникъ | ? |
| ἐπί «на» | ? |
| στήϑος «груди» | ? |
напе́рсник «наперстянка, Digitalis L.» (бот.)
похідне утворення від напе́рсток, зумовлене подібністю форми квітки наперстянки до наперстка;
р. наперстя́нка, напе́рсточник, бр. напе́рстаўка, п. naparstek, ч. слц. náprstník, ч. náprstky, болг. на́пръ́стник, схв. нàпрстак, слн. nаpŕsteс;
Фонетичні та словотвірні варіанти
наперстки
напе́рстник
наперстниця
наперстнянка
наперсточниця
«тс.»
наперстя́нка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| напе́рстаўка | білоруська |
| на́пръ́стник | болгарська |
| naparstek | польська |
| наперстя́нка | російська |
| нàпрстак | сербохорватська |
| náprstník | словацька |
| nаpŕsteс | словенська |
| напе́рсточник | українська |
| náprstník | чеська |
| náprstky | чеська |
| напе́рсток | ? |
пе́рса
форми з т, т’, н (‹ тн) постали, очевидно, внаслідок зближення з перст;
іє. *реrk῀- «ребро, груди»;
псл. *рьr̥sь, *рьr̥si «груди»;
споріднене з лит. рìršys «груди в коня», дінд. párśuḥ «ребро», ав. pǝrǝsu- «ребро, бік», ос. fars «бік»;
р. пе́рси, [персть] «груди в коня», др. пьрсь (одн.), пьрси, п. pierś (одн.), ч. prsa, prsy, ст. prsi, слц. prsia, нл. [pjerš], схв. пр̏са, пр̏си, слн. pŕsi, р.-цсл. прьси, пьрси;
Фонетичні та словотвірні варіанти
напе́рсник
«частина упряжі»
пе́рси
перси́стий
персни́й
«грудний»
пе́рсні
«груди в коней»
персо́вий
«випуклий»
пе́рста
«перса»
пе́рсти
пе́рстка
«груди»
пе́рсці
«тс.»
пі́рса
«тс.»
спе́рси
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pǝrǝsu- «ребро, бік» | авестійська |
| párśuḥ «ребро» | давньоіндійська |
| пьрсь (одн.) | давньоруська |
| пьрси | давньоруська |
| *реrk῀- «ребро, груди» | індоєвропейська |
| рìršys «груди в коня» | литовська |
| pjerš | нижньолужицька |
| fars «бік» | осетинська |
| pierś (одн.) | польська |
| *р<SUP>ь</SUP>r̥sь | праслов’янська |
| *р<SUP>ь</SUP>r̥si «груди» | праслов’янська |
| пе́рси | російська |
| персть «груди в коня» | російська |
| прьси | русько-церковнослов’янська |
| пьрси | русько-церковнослов’янська |
| пр̏са | сербохорватська |
| пр̏си | сербохорватська |
| prsia | словацька |
| pŕsi | словенська |
| перст | українська |
| prsa | чеська |
| prsy | чеська |
перст «палець руки»
псл. *рьr̥stъ «палець»;
споріднене з лит. ріr̃štas, лтс. рìrksts, прус. pirsten «тс.», а також, очевидно, з двн. first «гребінь даху», снн. vorst «стовп», лат. postis «тс.», дінд. рṛṣṭhám «хребет, вершина», ав. paršta- «спина»;
іє. *(s)per- «дотикатися, спиратися»;
менш переконливе пов’язання (Wiedemann BB 27, 229; Machek Recherches 59–60; Schuster-Šewc 1137) з псл. *рьr̥sь, *рьr̥sі «груди», укр. пе́рса;
р. перст, др. пьрстъ, п. parst, ч. слц. prst, вл. porst, полаб. рårstėn «перстень», болг. пръст, м. прст, схв. пр̏ст, слн. рr̂st, стсл. пръстъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
напе́рсник
«онучка (для пальців ніг)»
напе́рсниця
«тс.»
напе́рсток
«захисний ковпачок на палець при шитті; залізне кільце, яким коса кріпиться до кісся; [перстень Л]»
пе́рсний
«перстеневий»
пе́рсник
«перстенець»
пе́рсні
(мн.)
перстене́вий
перстене́ць
персте́ник
перстени́на
«тс.»
перстени́на
«перстень»
персте́ні
«персні»
пе́рстень
«обручка, каблучка; [наперсток ДзАтл І]»
перстенюва́тий
«кільцеподібний, перснеподібний»
персти́на
«тс.»
пе́рстінь
персті́ня
«персні»
(зб.)
персть
«тс.»
пири́стень
«перстень»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| paršta- «спина» | авестійська |
| пръст | болгарська |
| porst | верхньолужицька |
| first «гребінь даху» | давньоверхньонімецька |
| рṛṣṭhám «хребет, вершина» | давньоіндійська |
| пьрстъ | давньоруська |
| *(s)per- «дотикатися, спиратися» | індоєвропейська |
| postis «тс.» | латинська |
| рìrksts | латиська |
| ріr̃štas | литовська |
| прст | македонська |
| рårstėn «перстень» | полабська |
| parst | польська |
| *р<SUP>ь</SUP>r̥stъ «палець» | праслов’янська |
| *р<SUP>ь</SUP>r̥sь | праслов’янська |
| *р<SUP>ь</SUP>r̥sі «груди» | праслов’янська |
| pirsten «тс.» | прусська |
| перст | російська |
| пр̏ст | сербохорватська |
| vorst «стовп» | середньонижньонімецька |
| prst | словацька |
| рr̂st | словенська |
| пръстъ | старослов’янська |
| пе́рса | українська |
| prst | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України