НАЛИГАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

релі́гія

через польське посередництво запозичено з латинської мови;
лат. religio «благочестя; побожність; святість; богослужіння» услід за Цицероном виводиться від *religere «знову збирати; вернутися до попередньої спроби», похідного від lego (legere) «збираю», спорідненого з гр. λέγω «тс.» (Булаховський Нариси 173–174; Бенвенист 394–398; Walde–Hofm. I 352);
менш обґрунтоване давнє зіставлення (Черных II 109; Kopaliński 831) з religāre «зв’язувати», що складається з префікса re- і дієслова ligāre «зв’язувати, з’єднувати», спорідненого з укр. злига́тися, налигати;
р. болг. рели́гия, бр. рэлі́гія, п. religia, ч. religiosní «релігійний», слц. relígia, м. религиjа, схв. рѐлūгиjа, слн. relígija;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рэлі́гія білоруська
рели́гия болгарська
λέγω «тс.» грецька
religio «благочестя; побожність; святість; богослужіння» латинська
*religere «знову збирати; вернутися до попередньої спроби» латинська
lego латинська
legere латинська
religāre «зв’язувати» латинська
ligāre «зв’язувати, з’єднувати» латинська
религиjа македонська
religia польська
рели́гия російська
рѐлūгиjа сербохорватська
relígia словацька
relígija словенська
злига́тися українська
налигати українська
religiosní «релігійний» чеська

обліга́ція

через російську і польську мови запозичено з латинської;
лат. obligātiо «зобов’язання, поручительство, зв’язаність» утворене від дієслова obligo «зв’язую, зобов’язую», яке складається з префікса ob- «об-» і дієслова ligo «в’яжу», спорідненого з алб. l’ii «в’яжу, зв’язую», укр. налига́ти, полига́ти;
р. болг. облига́ция, бр. абліга́цыя, п. obligacja, ч. obligace, слц. obligа́cia, м. схв. облига́циjа, слн. obligа́cija;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
l'ii «в’яжу, зв’язую» албанська
абліга́цыя білоруська
облига́ция болгарська
obligātiо «зобов’язання, поручительство, зв’язаність» латинська
облига́циjа македонська
obligacja польська
облига́ция російська
облига́циjа сербохорватська
obligа́cia словацька
obligа́cija словенська
налига́ти українська
obligace чеська
obligo «зв’язую, зобов’язую» ?
ob- «об-» ?
ligo «в’яжу» ?
полига́ти ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України