НАКРЕСЛЕНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
кре́слити
очевидно, запозичення з польської мови;
у п. kreślić «креслити» злилося два слова, запозичені з німецької мови: п. ст. kresić, krysić, що походить від свн. kritzen «креслити, проводити лінії», пов’язаного з kratzen «шкрябати», і п. ст. kryślić, kryšlać, що зводиться до снн. krisselen (нвн. kritzeln) «дряпати; мазюкати, писати кривулями» з первісним значенням «креслити, робити лінії», пов’язаного з kritzen;
немає достатніх підстав виводити безпосередньо з п. kres (kresa) (Bern. I 610) і вважати це слово праслов’янським (Brückner 266);
бр. крэ́сліцъ, ч. kresliti, слц. kreslit’, вл. kreslić, нл. kresliš;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кре́слення
кресля́р
кресля́рня
накре́слення
неокре́слений
переднакре́слення
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
крэ́сліцъ | білоруська |
kreslić | верхньолужицька |
kresliš | нижньолужицька |
kreślić «креслити» | польська |
kresić | польська |
krysić | польська |
kryślić | польська |
kryšlać | польська |
kres (kresa)(Bern. I 610)(Brückner 266) | польська |
kritzen «креслити, проводити лінії» | середньоверхньнімецька |
kratzen «шкрябати» | середньоверхньнімецька |
krisselen «дряпати; мазюкати, писати кривулями» (нвн. kritzeln) | середньонижньонімецька |
kreslit' | словацька |
kresliti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України