НАКОЛКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
коло́ти «натискати або проколювати чим-небудь гострим; розсікати, роздрібнювати щось тверде на частини»
псл. *kolti «колоти, проколювати, бити чимсь гострим; лупати, розколювати»;
споріднене з лит. kálti «бити (молотом), кувати; ударяти (сокирою); вбивати, довбати, видовбувати», káltis ««викльовуватися, вилуплюватися (про пташенят); прорізуватися (про зуби); проростати (про траву, вуси)», kùlti «молотити (про хліб); бити, ударяти», лтс. kalt «кувати, бити, ударяти», kult «молотити», лат. -cello (у percello «валю додолу; сильно вдаряю, штовхаю»), ірл. celḽach «війна», гр. κλάω «ламаю, калічу», κελεΐς «бойова сокира», прус. preicalis «ковадло», kalopeilis «сапа, сікач»;
іє. *kel-/kol- «бити, рубати, розсікати, колоти», з яким, очевидно, пов’язаний варіант кореня *skel-/ skolу лит. skélti «колоти, розколювати», skalà «скалка», гот. skilja «м’ясник», хет. iškallā(i)- «ламати, розбивати», гр. σκάλλω «розколюю, рию» і іє. *(s)kel«pізати, відрізати», псл. skala «скеля», укр. скала́ «тс.», ска́лка «тріска, скабка», оскі́лок «тс.»;
р. коло́ть, бр. кало́ць, др. колоти, п. kłuć ч. kláti, слц. klať, вл. kłóć, нл. kłojś болг. ко́ля, м. коле, схв. клȁти, слн. kláti, стсл. КЛАТИ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відко́л
«відколювання, відокремлення»
відколоти
«зняти щось приколоте; сказати що-небудь несподіване, недоречне»
зако́лець
«жук наїзник»
зако́ли
«заломи, зломи»
заколо́ти
«убити, проткнувши»
кільки́й
«який легко розколюється; колючий; яким колють, проколюють що-небудь»
колівати́на
«розколотий до половини оцупок дерева, яким можна прищемити лапу; розщелина»
колі́й
«той, хто забиває свиней; ніж, яким колють свиней»
ко́лка
«образа, дорікання»
колоття́
«розсікання, роздрібнювання чогось твердого на частини; [почуття болю, що нагадує укол Я]»
коло́тьба
«гострий біль у боці»
колу́н
«важка сокира для розколювання колод і дров»
кольба́к
«колючка»
ко́лька
«тс.; голка їжака»
ко́лький
«колючий»
ко́люватина
«щілина»
колюга́
«велика колючка»
ко́люх
«колюча рослина»
колю́чий
ко́лючий
колю́чка
колючкува́тий
«який має колючки»
колю́шка
«все колюче, колючка»
колю́щий
«колючий»
коля́р
«той, хто коле (забиває) свиней»
надко́л
«щілина, тріщина, утворена надколенням»
надко́лина
«тс.»
на́ко́лка
«наколювання; прикраса з тканини або мережива, що наколюється на жіночу зачіску»
підко́л
«підколення Г; укол, прокол Ж»
підко́лювач
прико́лка
«защіпка для волосся»
проко́л
проко́лина
проко́лка
розкі́л
розко́л
розко́лина
розкольник
«(заст.) учасник релігійного руху проти офіційної церкви; (перен.) той, хто вносить розлад, роз кол»
розко́льництво
розко́люватина
ско́лок
«точна по доба, копія»
ско́лювач
уко́л
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кало́ць | білоруська |
| kłóć | верхньолужицька |
| skilja «м’ясник» | готська |
| κλάω «ламаю, калічу» | грецька |
| σκάλλω «розколюю, рию» | грецька |
| колоти | давньоруська |
| *kel-/kol- «бити, рубати, розсікати, колоти» | індоєвропейська |
| *(s)kel «pізати, відрізати» | індоєвропейська |
| celḽach «війна» | ірландська |
| -cello (у percello «валю додолу; сильно вдаряю, штовхаю») | латинська |
| kalt «кувати, бити, ударяти» | латиська |
| kálti «бити (молотом), кувати; ударяти (сокирою); вбивати, довбати, видовбувати» | литовська |
| skélti «колоти, розколювати» | литовська |
| коле | македонська |
| ко́ля | нижньолужицька |
| kłuć ч. kláti | польська |
| *kolti «колоти, проколювати, бити чимсь гострим; лупати, розколювати» | праслов’янська |
| skala «скеля» | праслов’янська |
| preicalis «ковадло» | прусська |
| коло́ть | російська |
| клȁти | сербохорватська |
| klať | словацька |
| kláti | словенська |
| КЛАТИ | старослов’янська |
| скала́ «тс.» | українська |
| iškallā(i)- «ламати, розбивати» | хетська |
| káltis ««викльовуватися, вилуплюватися (про пташенят); прорізуватися (про зуби); проростати (про траву, вуси)» | ? |
| kùlti «молотити (про хліб); бити, ударяти» | ? |
| kult «молотити» | ? |
| κελεΐς «бойова сокира» | ? |
| kalopeilis «сапа, сікач» | ? |
| *skel-/ | ? |
| skalà «скалка» | ? |
| ска́лка «тріска, скабка» | ? |
| оскі́лок «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України