НАЗВАНО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
га́в'яз «чорнокорінь, Cynoglossum officinale L.» (бот.)
псл. *gavęzъ;
тлумачиться як складне утворення з основи *gav«худоба», тієї самої, що і в слові [га́ ведня] «набрід, чернь», спорідненої з gov-(ędo) «худоба», і основи ęz-, яка зберігається в слові язик;
первісне значення назви «волячий язик» було зумовлене формою листків чорнокореня (як і живокосту);
пор. наукову назву чорнокореня Cynoglossum, утворену з гр. κύων (род. в. κυνός) «собака» і γλῶσσα «язик»;
р. [гавьяз (гавяс)] «чорнокорінь», п. ст. hawjas «тс.» (з укр.), ч. havez «аденостилес, Adenostyles Gass.», болг. [гавяз (гавъз)] «чорнокорінь», схв. гȁвез «живокіст», слн. gȃvez «чорнокорінь»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гав'яжий
за́в'язь
«живокіст, Symphytum officinale L.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гавяз «чорнокорінь» (гавъз)] | болгарська |
κύων «собака» (род. в. κυνός) | грецька |
hawjas «тс.» (з укр.) | польська |
*gavęzъ | праслов’янська |
гавьяз «чорнокорінь» (гавяс)] | російська |
гȁвез «живокіст» | сербохорватська |
gȃvez «чорнокорінь» | словенська |
havez «аденостилес, Adenostyles Gass.» | чеська |
*gav «худоба» | ? |
га# ведня «набрід, чернь» | ? |
gov-(ędo) «худоба» | ? |
ęz- | ? |
назви «волячий язик» | ? |
наукову | ? |
γλῶσσα «язик» | ? |
hawjas «тс.» (з укр.) | ? |
гнидиця «шолудивник, Pedicularis L.» (бот.)
похідне утворення від гни́да;
пор. назву рослини в інших мовах: р. вши́вка від вошь «воша», лат. pedicularis від pediculus «воша»;
назва мотивується тим, що раніш відваром із цієї рослини виводили паразитів-комах із свійських тварин (Нейштадт 503);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
pedicularis від pediculus «воша» | латинська |
вши́вка «воша» | російська |
вошь «воша» | російська |
гни́да | ? |
назву | ? |
дерводзю́бка «дятел» (орн.)
до словотвору пор. назву цього ж птаха дзюбде́рево – з іншим порядком розташування компонентів;
складне слово, перша частина якого дерво- «дерево» є результатом редукції другої голосної повноголосся у деяких західних говірках, а в другій частині є основа дієслова дзю́бати;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
назву | ? |
дерво- «дерево» | ? |
дзю́бати | ? |
на́трій
засвоєна через російське посередництво новолатинська наукова назва Natrium, утворена І. Я. Берцеліусом (1779–1848) шляхом скорочення запропонованої Гільбертом у 1808 р. назви Natronium, виведеної від фр. natron, ісп. natrón «сода», що через ар. natrū́n, гр. νίτρον і, далі, гебр. néther «тс.; миюча речовина» зводяться до єг. nṯr(j) «тс.»;
р. болг. на́трий, бр. на́трый, п. ч. natrium, слц. nátrium, вл. natrij, схв. нāтриj(ум), слн. nátrij;
Фонетичні та словотвірні варіанти
натр
«окис натрію»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
natrū́n | арабська |
на́трый | білоруська |
на́трий | болгарська |
natrij | верхньолужицька |
néther «тс.; миюча речовина» | гебрайська |
νίτρον | грецька |
nṯr(j) «тс.» | єгипетська |
natrón «сода» | іспанська |
natrium | польська |
назви | російська |
на́трий | російська |
нāтриj(ум) | сербохорватська |
nátrium | словацька |
nátrij | словенська |
natron | французька |
natrium | чеська |
Берцеліусом (1779--1848) | ? |
Берцеліусом (1779--1848) | ? |
незабу́дка «Myоsotis L.» (бот.)
утворене на ґрунті виразу не́ забу́дь;
назва рослини зумовлена тим, що її квіти довго не в’януть, у зв’язку з чим їх звичайно дарують на пам’ять (на не́забудь);
пор. назви цієї рослини в інших мовах: п. niezapominajka, ч. pomněnka, болг. незабра́вка, схв. споме́нак, незабора́вак, слн. spomínčicа, нім. Vergimeinnicht (букв. «не забудь мене»), фр. ne-m’oubliez-pas, англ. forget-me-not «тс.»;
р. бр. незабу́дка, п. niezabudka, ч. nezabudka, слц. nezabúdka, нл. njezabudki;
Фонетичні та словотвірні варіанти
не́забудь
незабу́дька
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
forget-me-not «тс.» | англійська |
незабу́дка | білоруська |
незабра́вка | болгарська |
njezabudki | нижньолужицька |
Vergimeinnicht (букв. «не забудь мене») | німецька |
niezapominajka | польська |
niezabudka | польська |
незабу́дка | російська |
споме́нак | сербохорватська |
незабора́вак | сербохорватська |
nezabúdka | словацька |
spomínčicа | словенська |
забу́дь | українська |
ne-m'oubliez-pas | французька |
pomněnka | чеська |
nezabudka | чеська |
не́ | ? |
назви | ? |
моска́ль «чорноморсько-азовський анчоус, хамса, Engraulis encrasicholus L.» (іхт.)
запозичення з польської мови;
п. заст. moskal «рід дрібного оселедця», пов’язане з Moskal «росіянин»;
назва мотивується тим, що цю рибу завозили з Росії;
пор. іншу, її назву «російська сардинка»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
moskal «рід дрібного оселедця» | польська |
moskal «рід дрібного оселедця» | ? |
Moskal «росіянин» | ? |
іншу | ? |
назву «російська сардинка» | ? |
олени́ця «колчак лускатий, Hydnum imbricatum L.» (бот.)
похідне утворення від о́лень;
пор. назву цього гриба в інших мовах: схв. [срњача] (від ср́на «сарна»), слн. rjava srna, букв. «коричнева сарна», н. Hirschschwamm (Hirsch «олень», Schwamm «гриб»);
мотивація назви не зовсім ясна;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Hirschschwamm | німецька |
срњача (від ср́на «сарна») | сербохорватська |
rjava | словенська |
о́лень | ? |
назву | ? |
о́понь «вид слимака, Amphipeplea» (зоол.)
пор. назву цього слимака нім. Mantelschnecke, утворену з Mantel- «пальто; одяг» і Schnecke «слимак»;
очевидно, похідне утворення від опо́на як часткова калька наукової назви лат. Amphipeplea, що складається з гр. ἀμφι- «подвійний; навколо» та основи лат. peplum «розкішний одяг, мантія»;
не зовсім ясне;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ἀμφι- «подвійний; навколо» | грецька |
Amphipeplea | латинська |
peplum «розкішний одяг, мантія» | латинська |
Mantelschnecke | німецька |
назву | ? |
Mantel- «пальто; одяг» | ? |
Schnecke «слимак» | ? |
опо́на | ? |
соль «п’ятий звук музичної гами і нота, що позначає цей звук» (муз.)
іт. sol «тс.» походить від лат. sol-, що є початковим складом слова solve (форми 2-ї ос. одн. наказового способу від дієслова solvere (solvo) «платити; нести, терпіти; виконувати, стримувати; віддячувати, відшкодовувати; спокутувати; звільняти; ламати, знімати», яким починається п’ятий рядок першої строфи латинського релігійного гімну св. Іоанну Хрестителю, написаного в XI ст. Павлом Дияконом;
запозичення з італійської мови;
пор. назви інших звуків і нот музичної гами іт. re «ре», mi «мі», fa «фа», la «ля», si «сі», утворених також на базі початкових складів слів другого, третього, четвертого, шостого і сьомого рядків першої строфи того ж гімну;
р. бр. соль, п. ч. sol, болг. сол, слн. sól;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
соль | білоруська |
сол | болгарська |
sol «тс.» | італійська |
re «ре» | італійська |
sol- | латинська |
sol | польська |
соль | російська |
sól | словенська |
sol | чеська |
Іоанну | ? |
Павлом | ? |
назви | ? |
mi «мі» | ? |
fa «фа» | ? |
la «ля» | ? |
si «сі» | ? |
хрищ «скрипун, Illecebrium verticillatum L.» (бот.)
пов’язане з хрящ;
назва мотивується хрящуватістю плодів рослини;
пор. назву цієї рослини в інших мовах: н. Knorpelblume, букв. «хрящувата квітка», англ. knotgras «вузлувата, клубкоподібна трава»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
knotgras «вузлувата, клубкоподібна трава» | англійська |
Knorpelblume | німецька |
хрящ | ? |
назву | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України